Справа № 761/37754/17
Провадження № 2/761/7771/2017
27 листопада 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В., розглянувши заяву про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності державного нотаріуса незаконною, -
У жовтні 2017 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даною позовною заявою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.10.2017 року було відкрито провадження у справі.
24.11.2017 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про збільшення позовних вимог.
Перевіривши зазначену заяву і додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху, оскільки вона подана без додержання вимог п.3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до п. 4) ч. 2 ст. 119 ЦПК України зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Судом встановлено, що всупереч вищевказаних вимог чинного законодавства України заява не містить: ціни позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Судовий збір має бути сплачено на р/р № 31211206700011, МФО - 820019, код платежу - 22030001, ЄДРПОУ - 37995466, одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, Банк одержувача - ГУ ДКУ в місті Києві.
Судом встановлено, що позивач при подачі заяви про збільшення позовних вимог, в якій об'єднано одночасно вимоги немайнового та майнового характеру, не надав документ, що підтверджує сплату судового збору у передбаченому законом розмірі у повному обсязі відповідно до кожної вимоги майнового та немайнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно зі ст. 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) відносяться земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення і зміни призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на яких підлягають державній реєстрації.
Місцезнаходження нерухомого майна - це його адреса, зазначена у правовстановлюючих документах або інших документах, на підставі якого це майно виникло. Якщо право власності на це майно зареєстроване, то місцем знаходження є адреса, зазначена у витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Місцезнаходження майна повинне бути достовірно встановлене. Тому до позовної заяви необхідно додати докази, що підтверджують місцезнаходження майна.
Місцезнаходження майна повинне підтверджуватися письмовими доказами, адже лише вони можуть бути додані до позовної заяви. Такими можуть бути довідки про те, яке майно належить відповідачеві та де воно знаходиться (довідки органів технічної інвентаризації, землевпорядних відділів, державної автомобільної інспекції, місцевих рад тощо).
Як вбачається із позовної заяви, предметом спору є нерухоме майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1, що територіально знаходиться у Деснянському районі м. Києва.
Разом з тим, суд звертає увагу, що місцезнаходження вищезазначеної квартири підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Тому, позивачу необхідно зазначити ціну позову щодо вимог майнового характеру, сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового та майнового характеру та надати суду оригінали документу, що підтверджує сплату судового збору та уточнити вимоги в частині місцезнаходження майна відповідно до ст. 114 ЦПК України.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 119, 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 119,121 ЦПК України, суд,
Позовну заяву про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності державного нотаріуса незаконною - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя