Апеляційний суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 63-62-50
Справа № 33/1790/189/2012
9 серпня 2012 року м. Рівне
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_1І, розглянувши за участю захисника- адвоката ОСОБА_2 матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3, -
Постановою Рівненського міського суду від 24 липня 2012 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_3 24 травня 2012 року близько 8 год. ранку за адресою: Рівне АДРЕСА_1 вчинила насильство в сім'ї, образивши колишнього чоловіка нецензурною лайкою і шарпала його за одяг.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 доводить, що ніякого насильства в сім'ї вона не вчиняла, а суд, розглядаючи справу, в порушення вимог ст. 245 КУпАП повно і всебічно не з”ясував доказів, що мають значення для її правильного вирішення, і прийняв незаконне рішення, яке просить скасувати із закриттям справи провадженням за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Заслухавши доводи ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, показання свідка ОСОБА_4Г, перевіривши матеріали справи й викладене у скарзі ОСОБА_3В, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у якому, зокрема, повинно бути викладено опис суті правопорушення з конкретизацією форми його вчинення, зазначені прізвища і адреси свідків скоєного правопорушення, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, підпис цієї особи та дані про вручення їй копії протоколу.
Між тим, протокол серії РВ № 023392 від 30 травня 2012 року, складений щодо ОСОБА_3В, цим вимогам закону не відповідає.
Зазначаючи про вчинення насильства в сім”ї з боку ОСОБА_3 щодо колишнього чоловіка, протокол не містить жодних даних про осіб, які були свідками правопорушення, самого пояснення ОСОБА_3В, та даних про вручення їй копії протоколу, як цього вимагає закон.
Суд, визнаючи ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у постанові вказав, що її вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні наявними у справі матеріалами.
Однак, будь - якого аналізу зібраним у справі матеріалам в порушення вимог закону не дав, показання свідка ОСОБА_4Г./ а. с. 8/, наявні в справі, які вона підтвердила і при апеляційному розгляді щодо вчинення насильства саме колишнім чоловіком скаржниці в її присутності, проігнорував, та не зазначив, якими ж конкретними доказами підтверджується доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненому правопорушенні.
Тобто, при розгляді даної справи, суд порушив вимоги ст.245 КУпАП щодо повного, об”єктивного і всебічного з”ясування всіх обставин справи, не дослідивши належним чином доказів, які лягли в основу прийнятого рішення.
За таких даних постанова суду не може залишатися чинною і підлягає скасуванню, а справа провадженням, відповідно до вимог ч.1 ст. 247 КУпАП, - закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду від 24 липня 2012 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Збитковська Т.І.