Апеляційний суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 63-62-50
29 листопада 2011 року м. Рівне
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_1І, за участю прокурора Клімашевич Н.О, розглянувши в порядку попереднього розгляду матеріали кримінальної справи стосовно ОСОБА_2,-
Вироком Рокитнівського районного суду від 7 жовтня 2011 року ОСОБА_2 визнаний винним за ст. 128 КК України і засуджений на два роки обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком в один рік та покладенням обов”язків періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання і навчання.
Зазначений вирок оскаржено в апеляційному порядку прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 350 КПК України, в апеляції, зокрема, має бути зазначена вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку чи ухвали та доводи на її обґрунтування.
Як вбачається із змісту поданої апеляції, вказані вимоги закону належним чином прокурором не виконано.
Згідно роз”яснень, що містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 1 „ Про практику постановлення судами вироків/постанов/ при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку”, під час судового слідства, як випливає з вимог ч. 3 ст. 358 та ч. 5 ст. 362 КПК України, апеляційний суд може досліджувати всі докази, що є в справі, або лише ті, правильність оцінки чи повноту дослідження яких судом першої інстанції оспорено в апеляції, чи які судом взагалі не досліджувались.
Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, аніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного розгляду справи.
В апеляції прокурор ставить питання щодо постановлення нового вироку і перекваліфікації дій ОСОБА_2 на ч.1 ст.121 КК України з призначенням покарання у виді п”яти років і шести місяців позбавлення волі, мотивуючи незаконність оскаржуваного вироку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування кримінального закону, однак при цьому не наводить доводів на спростування висновків суду і не вказує, чи є потреба у проведенні апеляційним судом судового слідства і в якому обсязі, які докази необхідно дослідити і які докази ним оспорюються, як такі, яким суд першої інстанції дав невірну оцінку чи неповно дослідив.
За вимогами п. 4 ч. 2 ст. 359 КПК України справа підлягає поверненню суду першої інстанції, якщо ним прийнято апеляцію, яка не відповідає вимогам ч.1 ст. 350, ст.ст. 351, 352 цього Кодексу, для виконання вимог, передбачених ст. 353 чи 354 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 357, 359 КПК України, -
Кримінальну справу щодо ОСОБА_2 з апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, повернути Рокитнівському районному суду Рівненської області для належного виконання вимог, передбачених п. 4 ч.1 ст. 350, ст. 354 КПК України.
Суддя Т.І.Збитковська