Номер провадження 2-а/754/693/17
Справа №754/9530/17
21 листопада 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Непрозваного Анатолія Володимировича про скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.06.2017 року відносно нього був складений протокол про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 10.10.2017 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього було закрито за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення та закінченням строку для накладення адміністративного стягнення. 10.07.2017 року позивач отримав поштою копію постанови від 22.06.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України, а саме за керування транспортним засобом за відсутністю посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Але позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки він не керував автомобілем, а просто сидів в салоні та розмовляв по мобільному телефоні, при винесенні постанови не було роз'яснено права; вказану постанову не було вручено позивачу відразу після винесення. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд скасувати постанову від 22.06.2017 року про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КпАП України.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач Непрозваний А.В. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.06.2017 року відносно ОСОБА_1 інспектором патрульної поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до вказаного протоколу 22.06.2017 року о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Део дн НОМЕР_1 по вул. Данькевича, 8 у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 10.10.2017 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України закрито за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення та закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.
Крім того, 22.06.2017 року інспектором патрульної поліції Непрозваним А.В. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Згідно вказаної постанови 22.06.2017 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Део дн НОМЕР_1 по вул. Данькевича, 8 у м. Києві за відсутністю посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 вказує про те, що вказана постанова від 22.06.2017 року є незаконною, оскільки при її винесенні були порушені його права, копію постанову не було вручено, його не було своєчасно повідомлено про розгляд справи та винесення постанови, а також постановою судді було встановлено, що він автомобілем не керував у день винесення постанови.
Згідно із ст. 1 КпАП України основним завданням його є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України і законних інтересів громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Як встановлено при розгляді справи, 22.06.2017 року приблизно о 13 год. позивач ОСОБА_1 знаходився в салоні автомобіля НОМЕР_1 по вул. Данькевича, 8 у м. Києві - місцем його проживання, та розмовляв по телефону. Автомобіль не був заведений та стояв на механічному пристрої від угону «мультілок». Через деякий час прибули працівники поліції на їх вимогу пред'явити документи на автомобіль він пояснив, що автомобілем він не керував, але може винести всі необхідні документи з дому. Після цієї розмови працівники поліції склали протокол за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
У той же час відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України, копію якої було отримано позивачем поштою лише 10.07.2017 року.
Як вбачається з копії даної постанови, вона була винесена 22.06.2017 року. Місцем розгляду вказаної постанови зазначена адреса - м. Київ, вул. Данькевича, 8. При цьому у постанові відсутні дані щодо часу її винесення та п. Правил дорожнього руху, який порушив ОСОБА_1
Також слід зазначити, що порушення, зазначене у постанові, не було зафіксовано жодним із працівників поліції, безпосередньо інспектор Непрозваний А.В. не був присутнім при вчиненні правопорушення, зважаючи на те, що патрульна поліція прибула значно пізніше і при цьому не були свідками того, що позивач ОСОБА_1 особисто керував транспортним засобом, а висновок щодо порушення позивачем ПДР був здійснений виключно на підставі власної суб'єктивної думки.
Даний факт повністю підтверджується висновками, викладеними у постанові судді Деснянського районного суду м. Києва від 10.10.2017 року при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно ОСОБА_1А
Крім того, відповідно до розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до ст. 222 КпАП України. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до ст. 276 КпАП України у строки, визначені ст. 277 КпАП України. У випадках, передбачених ч. 1 ст. 258 КпАП України, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КпАП України. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені ч. 1 ст. 268 КпАп України та ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України. Справа про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 268 КпАП України розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляд справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи… Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 280 КпАП України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до ст. 283 КпАП України виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення… При винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема: прізвище, ім'я по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції; число, місяць, рік, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи; прізвище та ініціали правопорушника; уповноважена особа органу поліції з урахуванням та значенням обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення… Постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 285 КпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис.
Із встановлених по справі обставин вбачається, що інспектором Непрозваним А.В. не були дотримані вищевказані вимоги діючого законодавства. Так, в постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України не зазначається час її винесення та п. ПДР який порушив позивач, копію постанови вручено останньому не було, а було направлено поштою, при розгляді справи інспектором було проігноровано пояснення позивача щодо обставин скоєння правопорушення, не було роз'яснено права, передбачені Конституцією України та КпАП України.
Крім того, згідно із ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото-відео фіксації, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом, а також іншими документами, що долучаються.
Відповідно до ст. 252 КпАП України посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказане вище свідчить про те, що інспектор поліції розглянув справу та притягнув позивача до адміністративної відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушень, за відсутності доказів вини, упереджено, оскільки не взяв до уваги пояснення позивача, не дослідив обставини справи в їх сукупності, а керувався лише своєю суб'єктивною думкою.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України інспектором поліції повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з'ясування всіх обставин, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Розглядом справи про адміністративне правопорушення з'ясовується чи вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, з"ясувати чи посягала на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Згідно із ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Всупереч вимогам ст. 268 КпАП України, інспектор патрульної поліції Непрозваний А.В. не надав позивачу можливості у повній мірі надати свої пояснення, скористатися правовою допомогою та оскаржити постанову.
Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція - центральний орган виконавчої влади України, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод громадян України, який надає першочергову функцію сервісу, направленого на забезпечення соціальних прав і свобод громадян.
З наведеного можна зробити переконливий висновок про те, що інспектор патрульної поліції Непрозваний А.В. при здійсненні посадових обов'язків повинен керуватися виключно своєю правосвідомістю на підставі фактичних доказів, що надають змогу об'єктивно, неупереджено приймати рішення про притягнення чи не притягнення до адміністративної відповідальності особи та накладення на неї матеріального стягнення у вигляді штрафу, що входить до владних повноважень інспектора Національної поліції, наданих їй Державою, які в свою чергу визначено Конституцією та іншими Законами України.
При цьому інспектор враховує ступінь завданої шкоди суспільним інтересам, громадській безпеці, визначає, в чому виражена небезпека суспільно караного діяння, на що направлений умисел вчиненого правопорушення.
Але інспектором вищевказані вимоги діючого законодавства виконані не були, що призвело до порушення прав позивача при винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову,
Керуючись приписами наведених вище норм законодавства, оцінивши надані сторонами докази, враховуючи, що відповідачем обрано позицію ігнорування викликів суду, суд дійшов висновку про те, що постанова від 22.06.2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам закону, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Непрозваного Анатолія Володимировича про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову серія АР № 874355 Інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Непрозваного Анатолія Володимировича від 22.06.2017 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КпАП України у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425, 00 грн..
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту винесення.
Головуючий: