Справа № 752/10495/17
Провадження № 2/752/4023/17
Іменем України
(заочне)
20.11.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.
за участю секретаря - Кравченко В.А.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Будинок відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами, Головне управління Державної міграційної служби у м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстрації за місцем проживання, суд -
Встановив
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, згідно якого просив усунути перешкоди у здійсненні права власності і користуванні квартирою № 16 у будинку № 15 по вул. Генерала Матикіна в Голосіївському районі м. Києва шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право на користування кожен 1/3 частиною житлового приміщення та зняття їх з реєстраційного обліку.
В обґрунтування позову вказав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 в Голосіївському районі м. Києва, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 15.02.2017 року № 266 з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Свідоцтвом про право власності від 15.02.2017 року № 271 з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Свідоцтвом про право власності від 15.02.2017 року № 276 з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Також зазначив, що у належній йому на праві власності квартирі продовжують бути зареєстровані її попередні власники - відповідачі по справі, з огляду на, що у нього виникають проблеми з розпорядженням та користуванням житлом, а також сплатою надмірних комунальних послуг.
Вищезазначене об'єктивно порушує його права як власника, з огляду на, що він змушений звернутися з позовом до суду.
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої просив проводити розгляд справи без його участі та участі позивач, зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відмітками на зворотніх повідомленнях про вручення поштових направлень, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило, причин неявки суду не повідомили, тому суд, вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.
Третя особа Будинок відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами свого представника не направила.
Третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві у судове засідання свого представника не направило, надало до суду заяву про розгляд справи без участі представника ГУ ДМС України в м. Києві.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в Голосіївському районі м. Києва, що підтверджується:
- Свідоцтвом, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. від 15.02.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 266, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80450981 від 15.02.2017 року;
- Свідоцтвом, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. від 15.02.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 271, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80453402 від 15.02.2017 року;
- Свідоцтвом, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. від 15.02.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 276, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80455882 від 15.02.2017 року.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом, то власник житла має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, згідно з положеннями ст. 391 ЦК України.
Відповідно до положення ст.150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів сім'ї і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. А в силу ст. 155 ЖК УРСР жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не можу бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено право користування жилим будником (квартирою), крім випадків встановлених законодавством Союзу РСР та Української РСР.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач будучи власником не може користуватися належною йому на праві власності квартирою, а також розпоряджатися нею на власний розсуд, оскільки в ній зареєстровані та проживають попередні власники зазначеного майна - ОСОБА_2, ОСОБА_7 ОСОБА_3, що підтверджується відомостями щодо реєстрації місця проживання, наданими Голосіївською РДА в м. Києві (а.с. 21-23).
Також судом встановлено, що відповідачі проживають у квартирі, належній позивачу без будь-яких правових підстав на те, чим порушують права позивача як власника даної квартири.
За таких обставин, позивач, як власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Проживання сторонніх осіб в квартирі є перешкодою для власника здійснювати свої передбачені законом права.
При цьому сторонніми вважаються особи, які не є членами сім'ї власника, займають житлове приміщення без наявності на те його згоди та відповідної правової підстави.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що право власності ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 припинилося, то з припиненням права власності, припинилося її їх право користування спірним житловим приміщенням, яке иє складовою частиною права власності.
Таким чином, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, як на підставу своїх вимог, знайшли підтвердження в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що наявні підстави для усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 в Голосіївському районі м. Києва шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування вказаною квартирою.
Одночасно, у позовній заяві ставиться питання щодо зняття відповідачів з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
У судовому засіданні було встановлено, що у відповідачів відсутні правові підстави для користування квартирою АДРЕСА_1, однак останні зареєстровані за вказаною адресою. Крім того, під час судового розгляду суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється також на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до п.34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, на підставі зазначених норм, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обов'язковою передумовою для зняття вказаної особи з реєстраційного обліку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо зняття відповідачів з реєстраційного обліку.
Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд,
Вирішив
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Будинок відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами, Головне управління Державної міграційної служби у м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстрації за місцем проживання - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_3.
Зняти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, з реєстраційного обліку у квартирі за адресою: АДРЕСА_3, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів, з дня отримання його копії до Голосіївського районного суду м. Києва.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя