Справа № 752/22972/17
Провадження №: 1-в/752/229/17
29.11.2017 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представник органу пробації ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_4 , засуджений 06.11.2009 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звернувся до суду з заявою про звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт, яке йому було визначено в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, умовно-достроково, як такого, що відбув більшу половину покарання.
В судовому засіданні засуджений заяву підтримав та відмітив, що працює сумлінно, був випадок що платив штраф за адмін. правопорушення.
Представник органу пробації, надала суду для ознайомлення матеріали особової справи на засудженого та відмітила, що засуджений дійсно працює, який термін виправних робіт відбув не з'ясовували, з поданням про умовно-дострокове звільнення не зверталися до суду, оскільки засуджений притягувався до адміністративної відповідальності.
Прокурор зазначив, що на його погляд підстав для застосування умовно-дострокового звільнення немає.
Вислухавши засудженого, з'ясувавши думку прокурора та представника органу пробації, ознайомившись з матеріалами особової справи на засудженого, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено при огляді матеріалів особової справи, ОСОБА_4 06.11.2009 року вироком Дарницького районного суду м. Києва засуджено за ч.1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, який ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.03.2010 року залишено без змін.
11.03.2016 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси замінено засудженому ОСОБА_4 невідбуту частину покарання у вигляді 01 року 10 місяців 20 днів позбавлення волі на більш м'яке покарання у вигляді виправних робіт терміном на 01 рік 10 місяців 20 днів з відрахуванням з заробітної плати в дохід держави 20% від заробітної плати.
Відповідно до вимог ст. 82 КК України, до осіб, яким покарання замінено більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 81 КК України.
Як зазначено у ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Даних, що ОСОБА_4 , який був засуджений за умисний тяжкий злочин, на час звернення до суду відбув не менше двох третин строку покарання призначеного судом, в розпорядження суду не надано.
Більше того, відповідно до вимог ст. 46 КВК України, виклюно орган з питань пробації уповноважений надсилати до суду подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання, як засіб заохочення, водночас представник органу пробації зазначила, що засуджений притягувався до адміністративної відповідальності, а тому не вбачали підстав для звернення до суду з поданням про УДЗ.
Оскільки в розпорядження суду не надано достатніх та переконливих доказів того, що засуджений ОСОБА_4 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при умові відбуття визначеного законодавством строку покарання, підстав для умовно-дострокового звільнення суд не знаходить.
Керуючись ст.ст.81,82,539 КПК України, ст.43-46 КВК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_1