Справа № 569/8944/17
21 листопада 2017 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі - Корнійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "РАНТЬЄ", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "РАНТЬЄ" про визнання виконавчого напису, вчиненого 30 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №2075, таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме на підставі документів, які не підтверджують безспірність заборгованості позивача, а тому просить визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача ОСОБА_3 подав до суду заяву з проханням справу розглядати в його відсутність, позов підтримує та просить задовольнити. Проти постановлення заочного рішення не заперечує.
У поданих суду відповідачем письмових запереченнях проти позову, а також наданих третьою особою письмових поясненнях по справі, останні вважають позовні вимоги необгрунтованими, просять відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно. Причину неявки суду не повідомив, з проханням справу розглядати у їх відсутність, не звертався . За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача , третьої особи, на підставі наявних у справі матеріалів з постановленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 224-228 ЦПК України, про що не заперечує позивач, так як вважає що відповідач не з'явився до суду без поважних причин.
Дослідивши представлені сторонами позивача та відповідача письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2075, на кредитному договорі №Р32.120.10887 від 03 вересня 2015 року, укладеному між Публічним акціонерним товариством "ІДЕЯ БАНК" та ОСОБА_1.
Зазначений виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "РАНТЬЄ" від 19 грудня 2016 року за №2.19/12-97, яке, у свою чергу, придбало право грошової вимоги та, відповідно, набуло статусу нового кредитора за кредитним договором №Р32.120.10887 від 03.09.2015р. на підставі договору факторингу №30/09-1 від 30 вересня 2016 року, укладеного між ПАТ "ІДЕЯ БАНК" та ТОВ "Факторингова компанія "РАНТЬЄ".
Згідно зі ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною першою статті 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до ст.87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.
26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Як вбачається із вказаної вище постанови (пункт 2), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, було доповнено новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26.11.2014р. №662 в частині, зокрема, пункт 2 цієї постанови, згідно з яким перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, було доповнено новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в цій справі касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ПАТ "КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. - без змін.
Оскільки постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26.11.2014р. №662 визнано незаконною та нечинною (в частині) з моменту її прийняття, то й відсутні правові підстави для виконання спірного виконавчого напису.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені достовірними та належними доказами, а відтак підлягають до задоволення повністю.
Поряд з цим, в ідповідач не позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав у порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57 - 61, 64, 212 - 215, 224, 228 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задоволити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 30 грудня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за №2075, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "РАНТЬЄ".
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної cкарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.В.Панас