м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
05.06.2007 року Справа № 16/136пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Семендяєвої І.В.
суддів Бойченка К.І.
Єжової С.С.
за участю секретаря
судового засідання Антонової І.В.
та представників сторін:
від позивача: Лізогуб Н.Г., представник за довіреністю,
довіреність від 15.12.06 б/н;
від 1 відповідача: повноважний представник не прибув,
від 2 відповідача: Зоріна О.М., провідний юрисконсульт
ВП «Луганськвуглепостачання»
ДП «Луганськвугілля», довіреність
від 25.12.06 № 03/5-5,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства
«Закарпатське облпаливо»,
м. Ужгород
на рішення
господарського суду Луганської області
від 23.04.07 (підписано 27.04.07)
у справі № 16/136пн (суддя -Шеліхіна Р.М.)
за позовом Закритого акціонерного товариства
«Закарпатське облпаливо»,
м. Ужгород
до першого відповідача Державної холдингової компанії
«Луганськвугілля», м. Луганськ
до другого відповідача Державного підприємства
«Луганськвугілля», м. Луганськ
про спонукання виконати певні дії
Закрите акціонерне товариство «Закарпатське облпаливо», м. Ужгород (далі за текстом -ЗАТ «Закарпатське облпаливо», позивач по справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Державної холдингової компанії «Луганськвугілля», м. Луганськ (далі за текстом -ДХК «Луганськвугілля», перший відповідач по справі) та до Державного підприємства «Луганськвугілля» (далі за текстом -ДП «Луганськвугілля», другий відповідач по справі) про зобов'язання відповідачів здійснити передачу майна та грошових коштів ВП «Луганськвуглепостачання» на баланс ДП «Луганськвугілля» на виконання наказів Міністерства палива та енергетики України від 13.02.03 № 82 та від 25.03.03 № 143.
Рішенням господарського суду Луганської області від 23.04.07 по справі № 16/136пн клопотання позивача про залучення до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залишено без задоволення; у задоволенні позову відмовлено, оскільки позовні вимоги безпідставні, та судові витрати покладено на позивача.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 07.05.07 № 9559, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права; що зроблені висновки суду у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи; що судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до справи у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Державну виконавчу службу у Ленінському районі м. Луганська.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.05.07 по справі для розгляду апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Луганської області від 23.04.07 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Семендяєва І.В., суддя -Бойченко К.І., суддя - Парамонова Т.Ф.
У зв'язку з відпусткою судді Парамонової Т.Ф. розпорядженням голови суду виключено із складу судової колегії суддю Парамонову Т.Ф. та введено до складу колегії суддю Єжову С.С.
Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 14.05.07 у справі № 16/136пн прийняв апеляційну скаргу позивача до апеляційного провадження.
Відзивом від 05.06.07 № 15юр другий відповідач відхилив доводи апеляційної скарги у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Перший відповідач не забезпечив явку свого повноважного та компетентного представника у судове засідання суду апеляційної інстанції, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, також не надіслав до матеріалів справи відзиву на апеляційну скаргу, що у даному випадку не перешкоджає перегляду рішення суду, яке оскаржується.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення позивача та другого відповідача, обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок господарського суду Луганської області про відмову у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Закарпатське облпаливо» про зобов'язання ДХК «Луганськвугілля» та ДП «Луганськвугілля» здійснити передачу майна і грошових коштів ВП «Луганськвуглепостачання» на баланс ДП «Луганськвугілля» на виконання наказів Міністерства палива та енергетики України від 13.02.03 № 82, від 25.03.03 № 143, відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням господарського суду Луганської області від 18.12.01 по справі № 16/436 позов ЗАТ «Закарпатське облпаливо» до ДХК «Луганськвугілля» про стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції задоволено частково у розмірі 334457 грн. 20 коп. Видано наказ. Зазначена сума, що підлягає стягненню з ДХК «Луганськвугілля», виникла на підставі договору від 27.12.99 № 15-382 щодо постачання вугілля, який був укладений між ЗАТ «Закарпатське облпаливо» та ДХК «Луганськвугілля» в особі Управління «Луганськвуглепостачання».
Також 29.11.05 господарським судом Луганської області по справі № 3/401(2/373) стягнуто з ДХК «Луганськвугілля» на користь позивача по даній справі інфляційні нарахування та 3% річних на суму несплаченого боргу по наказу суду у справі № 16/436, а у задоволенні позову по відношенню до ДП «Луганськвугілля» відмовлено. Дане рішення залишено без змін після його оскарження у суді апеляційної інстанції (постанова Луганського апеляційного господарського суду від 08.02.07 по справі № 3/401(2/373).
З вищевикладеного вбачається той факт, що заборгованість у сумі 334457 грн. 20 коп. за наказом господарського суду по справі № 16/436 існує саме за ДХК «Луганськвугілля», з якої й повинна бути стягнута. А якщо у цій компанії недостатньо або взагалі відсутнє майно для виконання наказу суду як виконавчого документу, то Законом України «Про виконавче провадження» встановлено порядок вчинення виконавчих дій у разі відсутності або недостатності майна боржника за виконавчим документом. Матеріалами справи підтверджено, що на сьогоднішній день ДХК «Луганськвугілля» не ліквідовано як юридична особа та продовжує існувати, що не заперечується позивачем по справі.
За позовними вимогами позивач просить суд зобов'язати відповідачів по даній справі здійснити передачу майна та грошових коштів ВП «Луганськвуглепостачання» на баланс ДП «Луганськвугілля» у зв'язку з невиконанням наказів Міністерства палива та енергетики України від 13.02.03 № 82 та від 25.03.03 № 143, що суперечить нормам діючого законодавства про порядок реорганізації підприємства та що порушує право позивача на стягнення заборгованості з належного боржника.
Судова колегія на підставі наявних матеріалів у справі дійшла висновку про те, що викладене не відповідає дійсності.
На даний час ДХК «Луганськвугілля» та ДП «Луганськвугілля» (до складу останнього входить ВП «Луганськвуглепостачання») є самостійними юридичними особами, кожен з якої здійснює свою господарську діяльність. Цей факт підтверджується наступним.
ДП «Луганськвугілля» (другий відповідач по даній справі) було утворено шляхом виділу із складу ДХК «Луганськвугілля» дочірніх підприємств, перелік яких наведений у наказах Міністерства палива та енергетики України від 13.02.03 № 82 «Про реорганізацію ДХК «Луганськвугілля» та ДХК «Луганськвуглепереробка» та від 25.03.03 № 143 «Про внесення змін до наказу Мінпаливоенерго» від 13.02.03 № 82 «Про реорганізацію ДХК «Луганськвугілля» та ДХК «Луганськвуглепереробка».
З вказаних наказів та Статуту другого відповідача вбачається, що ДП «Луганськвугілля» є правонаступником саме дочірніх підприємств ДХК «Луганськвугілля». Такий висновок також міститься у постанові Луганського апеляційного господарського суду від 08.02.07 по справі № 3/401(2/373), яке набрало законної сили, оскільки відсутні докази його оскарження.
Відповідно до п. 11.1 наказу Міністерства палива та енергетики України від 13.02.03 № 82 керівники дочірніх підприємств зобов'язувалися здійснити інвентаризацію майна станом на 01.03.03 та передати, а керівнику ДП «Луганськвугілля» прийняти на баланс підприємства основні фонди та матеріальні цінності, скласти зведений баланс і до 25.03.03 подати Мінпаливоенерго на затвердження.
На виконання вищевикладеного, в рамках виділу Управління «Луганськвуглепостачання» ДХК «Луганськвугілля» був складений та підписаний обома сторонами передаточний баланс з розшифровкою дебіторської заборгованості. З цього балансу не вбачається, що дебіторська заборгованість перед ЗАТ «Закарпатське облпаливо» передавалась ДХК «Луганськвугілля» на баланс ДП «Луганськвугілля» в особі Управління «Луганськвуглепостачання». Це свідчить про те, що дебіторська заборгованість перед ЗАТ «Закарпатське облпаливо» існує за ДХК «Луганськвугілля», який є належним боржником по стягненню заборгованості на виконання наказу господарського суду Луганської області по справі № 16/436.
Таким чином, відповідачами по справі не допущено порушення наказів Міністерства палива та енергетики України від 13.02.03 № 82 «Про реорганізацію ДХК «Луганськвугілля» та ДХК «Луганськвуглепереробка» та від 25.03.03 № 143 «Про внесення змін до наказу Мінпаливоенерго» від 13.02.03 № 82 «Про реорганізацію ДХК «Луганськвугілля» та ДХК «Луганськвуглепереробка» при їх виконанні. Судом апеляційної інстанції не встановлено факт порушення проведення процедури реорганізації підприємства.
Доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
За таких обставин, у господарського суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ЗАТ «Закарпатське облпаливо» до ДХК «Луганськвугілля» та ДП «Луганськвугілля» по справі № 16/136пн.
Крім того, у рішенні господарським судом Луганської області обґрунтовано відхилено клопотання позивача про залучення до справи № 16/136пн третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Державну виконавчу службу Ленінського району м. Луганська, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України рішення по справі ніяким чином не вплине на права та обов'язки органу державної виконавчої служби, який виконує свої обов'язки по виконанню виконавчих документів згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та дії вказаного органу не спрямовані на встановлення істинності обставин даного господарського спору. Отже, доводи заявника скарги про необґрунтовану відмову у задоволенні вказаного клопотання судом апеляційної інстанції відхиляються з зазначених вище підстав.
Стаття 84 Господарського процесуального кодексу України визначає структуру рішення господарського суду, у якій вирізняються : вступна, описова, мотивувальна та резолютивна частини.
Пунктом 4 ч. 1 цієї статті чітко передбачено, що резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету. Якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них.
У резолютивній частині рішення господарського суду Луганської області від 23.04.07 по справі № 16/136пн зазначено :
«1. Клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи залишити без задоволення.
2. Відмовити у позові.
3. Судові витрати покласти на позивача».
У даному випадку місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, оскільки резолютивна частина рішення, що оскаржується, містить висновок про результати розгляду клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (п. 1 резолютивної частини рішення суду). Достатнім є мотивування та зазначення у мотивувальній частині рішення суду відхилення вказаного клопотання позивача. Оскільки господарський спір по даній справі вирішено судом правильно, то рішення господарського суду від 23.04.07 по справі № 16/136пн слід змінити шляхом виключення п. 1 резолютивної частини рішення, а п. 2 та п. 3 -вважати пунктами 1 та 2.
Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою позивача та другого відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито по апеляційній скарзі покладається на заявника скарги (позивача по справі), тому що апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Закарпатське облпаливо» від 07.05.07 № 9559 на рішення господарського суду Луганської області від 23.04.07 по справі № 16/136пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.04.07 по справі № 16/136пн змінити.
3. Пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 23.04.07 по справі № 16/136пн виключити.
4. Пункти 2 та 3 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 23.04.07 по справі № 16/136пн вважати відповідно пунктами 1 та 2.
Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.
Головуючий суддя І. В. Семендяєва
Суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова