01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.05.2007 № 15/42
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Гнєзділов О.Ф. - довіреність № 4 від 14.02.2007 р.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп"ютерінтерсервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.03.2007
у справі № 15/42
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісистем"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп"ютерінтерсервіс"
про стягнення 60858,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.03.2007 р. по справі №15/42 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісистем" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комп'ютерінтерсервіс" про стягнення 60858,00 грн. - задоволений частково: стягнуто з ТОВ “Комп'ютерінтерсервіс" на користь ТОВ "Полісистем" 54 000 грн. - основного боргу,238,19 грн. - пені, 1458 грн. - інфляційних нарахувань, 556,96 грн. - державного мита і 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і припинити провадження по справі. Свої вимоги заявник апеляційної скарги мотивує тим, що при прийняті зазначеного рішення Господарським судом м. Києва не було в достатній мірі розглянуто всі матеріали у справі та було неповно з'ясовано обставини, які мають значення по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою від 03.05.2007 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження і призначена до розгляду на 23.05.2007 р.
В судове засідання 23.05.2007 р. з'явились представники сторін. Представник відповідача заявив клопотання про виклик в суд в якості свідка директора ТОВ “Комп'ютерінтерсервіс» - Шевченка Григорія Григоровича і про призначення по справі судової інженерно-технічної експертизи.
Ухвалою від 23.05.2007 р. клопотання про виклик в судове засідання в якості свідка директора відповідача було задоволено, в зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 30.05.207 р.
В судове засідання 30.05.2007 р. з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про забезпечення явки в судове засідання свідка не виконав.
Також, в судовому засіданні 30.05.2007 р., після надання представником позивача пояснень по справі і дослідження матеріалів справи, колегією суддів було розглянуто клопотання представника відповідача стосовно призначення судової інженерно-технічної експертизи і було ухвалено відмовити в задоволенні даного клопотання, як необґрунтоване.
В зв'язку із належним повідомленням всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту -ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вислухавши представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з Договором № 09ПЗ-06 від 27.07.2006 р. (далі - Договір) позивач виконав для відповідача роботи по розробці комп'ютерної програми “Бібліотека модулів та компонент для побудови фінансових систем - “Скарб», адаптації програмного забезпечення банку та введенню комп'ютерної програми у дослідну експлуатацію (далі - Роботи), що підтверджується підписаними сторонами актом здачі-приймання робіт від 02.08.2006 р. на суму 24 000,00 грн. та актом здачі-приймання робіт від 01.11.2006 р. на суму 54000,00 грн.
Однак оплата була здійснена лише за одним Актом, а саме за актом від 02.08.2006 р. на суму 24 000,00 грн. про що свідчить Платіжне доручення № 498 від 07.08.2006 р. Таким чином у відповідача виник борг за даним Договором у сумі 54000,0 грн.
Відповідно до п. 2.2.2. Договору оплата роботи здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт. Відповідач, не розрахувавшись за виконані роботи у встановлений строк у встановленому порядку, порушив договірні зобов'язання.
П. 4.2 встановлена відповідальність сторін за порушення умов Договору, а саме: у разі прострочення платежу відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми такого платежу.
22.12.2007 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана Претензія про заборгованість по оплаті виконаних робіт, в якій була виставлена вимога перерахувати суму основного боргу в розмірі 54000,00 грн. на вказаний розрахунковий рахунок.
У відповіді на претензію відповідач запропонував ТОВ “Полісистем» укласти угоду про поступове погашення боргу і узгодити графік такого погашення.
05.02.2007 р. сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, про що був складений відповідний Акт, який підписаний повноважними представниками сторін. За даним Актом сума основного боргу відповідача перед позивачем, станом на 05.02.2007 р., складає 54000,00 грн.
При ознайомленні з апеляційною скаргою судова колегія Київського апеляційного господарського суду звернула увагу на посилання ТОВ “Комп'ютерінтерсервіс" на те, що, виконанні позивачем Роботи були неналежної якості, що призвело до погіршення стосунків із Замовниками і невиконанням умов інших угод. Також відповідач зазначає, що в результаті зазначеного, відповідач звернувся до Господарського суду м. Києва із зустрічним позовом про визнання Договору недійсним.
Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, однак, в матеріалах справи немає процесуальних документів, які б стосувалися зустрічного позову. До того ж, в Актах здачі-приймання робіт, які підписані обома сторонами Договору, зазначено, що Замовник (відповідач) не має ніяких претензій до Виконавця (позивача). Представник відповідача ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду не надав доказів звернення із претензією до якості Роботи до позивача і доказів звернення із зустрічним позовом до Господарського суду, чим не виконав вимоги ст. 33 ГПК, яка встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В позовній заяві ТОВ “Полісистем» просить суд стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 54000,00 грн., суму штрафу в розмірі 5400,00 грн., суму державного мита в розмірі 608,58 грн. і суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Розглянувши умови договору, встановлено, що відповідно до п. 4.2 за прострочення платежу сторонами встановлена відповідальність у вигляді неустойки, зокрема пені, а не штрафу, оскільки відповідно до згаданого пункту Договору штрафні санкції нараховуються за кожен день прострочення платежу.
Відносини, які виникають між сторонами Договору регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 625 зазначеного Кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Ч. 3 ст. 549 ГК України визначає пенею неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В зв'язку з вказаним, суд апеляційної інстанції вважає, що при вирішенні даного спору місцевим господарським судом було вірно встановлено те, що відповідач має зобов'язання щодо сплати позивачу сум основного боргу, пені, інфляційних витрат, тому рішення не підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору; є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Після дослідження матеріалів справи судом встановлено, що жодної підстави для припинення провадження по даній справі немає.
Однак, незважаючи на те, що судом першої інстанції по суті спор вирішений вірно, ним не вірно зроблені розрахунки суми пені.
Так, ч. 3 ст. 549 ГК України визначає пенею неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання умов договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В даному випадку п. 2.2.2. Договору передбачено, що оплата роботи здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт на суму 54000,00 грн., який був підписаний сторонами 01.01.2006 р., тому датою прострочення зобов'язання Замовником є 07.11.2006 р.
18.01.2007 р. позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з даним позовом, тому закінчення строку прострочення припадає на дату, звернення до суду. Таким чином відповідач прострочив виконання умов договору на 71 день, а не на 161, як зазначено в оскаржуваному рішенні.
Також в рішенні суду зазначено, що відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в сумі 238,19 грн. не навівши при цьому схему свого розрахунку.
Здійснивши перерахунок суми пені Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що сума пені складає 1 785,70 грн. виходячи з наступного:
Договором встановлена пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (71 день), тобто сума пені по даному Договору становить 38 340 грн.
Однак ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, як передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до листа Національного Банку України від 06.06.2006 р. № 14 011/1373 6039, з 10 червня 2006 року встановлений розмір облікової ставки на рівні 8,5 % річних.
Так, сума пені по даному Договору має розраховуватися відповідно до формули:
П= БХ(2 Х ОК)Х КПД
де, П - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ;
Б - сума боргу (54 000 грн.);
ОК - розмір облікової ставки НБУ за відповідний період, що подвоюється;
КПД - кількість прострочених днів оплати (71 день);
КДР - кількість днів у році.
Так, П = 54000 х (2 х 8,5%) х 71
----------------------------- = 1785,70 грн.
365
Таким чином, при частковому задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісистем", суд першої інстанції повинен був стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комп'ютерінтерсервіс": 54 000 грн. - основного боргу, 1785,70 грн. - пені, 1458 грн. - інфляційних нарахувань, а разом - 57 243,70 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивач у позові просив стягнути з відповідача 60858,00 грн. і сплатив при цьому 608,58 грн. - державного мита і 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позов задоволений частково, тому відповідач також має сплатити позивачу суму державного мита в розмірі 572,43 грн. і 110,92 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, однак, рішення в частині суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача слід змінити, залишивши в решті - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерінтерсервіс" на рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2007 р. -залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2007 р. - змінити в частині стягнення пені, виклавши п.2 резолютивної частини в наступній редакції:
“стягнути з ТОВ “Комп'ютерінтерсервіс" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5; банківські реквізити: р/р 2600130106 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 19067248), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісистем" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5; банківські реквізити: р/р 2600330108 в ГУ Ощадбанку по м. Києву і Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 21586398) 54 000 грн. - основного боргу,1785,70 грн. - пені, 1458 грн. - інфляційних нарахувань, 572,43 грн. - державного мита і 110, 92 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті частин рішення - залишити без змін.
Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.
Справу № 15/42 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
13.06.07 (відправлено)