Кіровоградської області
27 листопада 2017 року
Справа № 912/2172/17
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2172/17
за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", м. Новоукраїнка Кіровоградської області
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
м. Кропивницький
про визнання протиправним листа - повідомлення.
Представники:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" (далі - СТОВ "Росія") звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання протиправним листа- повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 32-11-0.63-4180/2-17 від 21.04.2017 р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюваний лист-повідомлення є протиправним та таким, що не висловлює чітко сформульованого заперечення відповідача проти поновлення договору оренди землі, а отже намагання тлумачити цей лист як заперечення є припущеннями, а не підтвердженням фактичного волевиявлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Позивач звертає увагу суду на те, що лист від 21.04.2017 р. направлений відповідно до листа від 02.12.2016 р., тобто відповідно до листа, у якому міститься інформація про прийняття рішення без посилання на дату та номер наказу, яким приймалось рішення, а отже лист від 21.04.2017 р. не створює ніяких юридичних наслідків для позивача; у листі відсутня інформація про те, що відповідач станом на 21.04.2017 р. має та висловлює своє волевиявлення проти поновлення договору оренди землі № 543; лист-повідомлення від 21.04.2017 не містить інформації про те, що відповідач у справі приймав рішення у формі наказу - не поновлювати договір оренди чи заперечувати проти поновлення чи продовження дії договору оренди від 20.04.2007 р., так як цього вимагає Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та норми документообігу; в листі повідомленні відсутня будь-яка інформація, яка надає можливість ідентифікувати земельну ділянку, яку слід повернути, також відсутні відомості про будь-який договір оренди; відповідачем на адресу позивача направлено не заповнений та не підписаний бланк акту приймання-передачі земельної ділянки.
14.09.2017 р. позивачем подано до суду додаткові пояснення до позову, згідно яких зазначає, що оспорюваний лист - повідомлення відповідача та додаток до нього суперечать нормам ст. 79 Земельного кодексу України, ст. ст. 203,207 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", звичаям діловодства, а отже, на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню протиправним (а.с. 45-48).
14.09.2017 р. відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, у відповідності до якого позовні вимоги заперечує в повному обсязі, посилаючись на недоведення позивачем порушення його прав Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області. На думку відповідача, договір оренди земельної ділянки від 20.04.2007 р., про заперечення у поновленні якого повідомив відповідач у оспорюваному листі, не поновився, а припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 63-68).
У судовому засіданні 27.11.2017 р. представники сторін участі не брали, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про отримання позивачем і відповідачем ухвали суду від 13.11.2017 р. (а.с. 103-104).
27.11.2017 р. відповідачем на електронну адресу суду направлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не зможе з'явитися в засідання суду, оскільки в цей час прийматиме участь у розгляді справи № П/811/1873/17, яка розглядається Кіровоградським окружним адміністративним судом (а.с. 105).
Господарський суд не вбачає можливості для задоволення заявленого відповідачем клопотання з підстав, що у ньому зазначені. При цьому господарський суд виходить з того, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
До того ж, у господарського суду відсутня процесуальна можливість для відкладення розгляду справи, виходячи із вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд дійшов висновку, що наявні матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, а тому вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників сторін в судовому засіданні 27.11.2017 р.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, господарський суд встановив наступні обставини.
20.04.2007 р. між Новоукраїнською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та СТОВ "Росія" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі- Договір, а.с. 15-18), відповідно до якого Орендодавець на підставі розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації № 91-р від 06.02.2007 р. передав, а Орендар прийняв 19,12 га ріллі із земель запасу резервного фонду державної власності, розташованих на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
У відповідності до розділу ІІ Договору, Договір укладається терміном на 10 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою. По закінченню терміну дії Договору Орендар при однакових умовах має переважне право на поновлення Договору на новий термін.
Договір підписано Орендодавцем та Орендарем, скріплено круглими печатками сторін Договору та зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 20.04.2007 р. за № 543.
Відповідно до положень ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення Договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.
З урахуванням положень вищезазначених статей, умов Договору, приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, СТОВ "Росія" набуло право користуватися (оренди) зазначеною в Договорі земельною ділянкою до 20.04.2017 р.
Між сторонами у даній справі велось тривале листування щодо поновлення Договору та укладення між Орендодавцем та Орендарем відповідної додаткової угоди до Договору (а.с. 19-22, 24-26, 28-33).
Листом-повідомленням від 26.10.2016 р. № 174 СТОВ "Росія" повідомило Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про використання свого переважного права перед іншими особами на укладення Договору на новий строк (поновлення договору). У вказаному листі СТОВ "Росія" просило поновити Договір на 7 років з розміром орендної плати - 8% від нормативної грошової оцінки. До листа додано проект відповідної додаткової угоди (а.с. 26).
Листом від 02.12.2016 р. №С-18971/0-10782/0/6-16 відповідач повідомив позивача про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки у зв'язку з неподанням позивачем витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (а.с. 30-31).
13.03.2017 р. СТОВ "Росія" знову звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом - повідомленням № 88 про поновлення Договору строком на 7 років та з розміром орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки землі. До вказаної заяви позивач, зокрема, додав проект додаткової угоди, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 28).
Листом від 21.03.2017 р. № С-4601/0-3315/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вказало, що листом від 02.12.2016 р. № С-18971/0-10782/0/6-16 позивачу вже було відмовлено у поновленні Договору (а.с. 29).
У листі-повідомленні № 32-11-0.63-4180/2-17 від 21.04.2017 р., тобто у місячний строк після закінчення строку дії Договору, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області зазначило позивачу, що листом від 02.12.2016 р. № С-18971/0-10782/0/6-16 відмовило у поновленні Договору. Крім того, відповідачем наведено норму ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та направлено Орендарю акт приймання-передачі земельної ділянки в двох примірниках для підписання (а.с. 32-33).
За доводами позивача, зазначений лист - повідомлення від 21.04.2017 р. № 32-11-0.63-4180/2-17 є протиправним та необґрунтованим. Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Орендодавцем за Договором станом на дату його укладення була Новоукраїнська районна державна адміністрація, що узгоджувалось з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору.
У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та у зв'язку з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.
Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 р. затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.
Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Отже, за наведеними вище нормами Орендодавцем землі, що отримана позивачем в оренду за Договором, є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Одночасно, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає можливість поновлення договору оренди землі.
Порядок поновлення договору оренди землі визначено ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Із зазначеної норми вбачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.
Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.
Крім того, ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно приписів п. г) ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
В свою чергу, у відповідності до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Положення, розміщене на офіційному сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області http://kirovohradska.land.gov.ua), затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. № 308, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Таким чином, виходячи зі змісту Положення, юридичною формою рішень такого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а, отже, актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) є накази, які відповідно до пп. 11 п. 10 названого Положення, підписує начальник Головного управління.
Оспорюваний позивачем лист-повідомлення, яким відповідач повідомляє про прийняте ним рішення про відмову у поновленні договору оренди землі, безпосередньо рішенням такого органу не являється. Доказів прийняття рішення у формі наказу щодо відмови у поновленні договору оренди відповідачем не надано.
Таким чином, лист відповідача від 21.04.2017 р. № 32-11-0.63-4180/2-17 не може бути розцінений господарським судом як відмова Орендодавця в укладенні додаткової угоди до договору, а отже, відповідно не впливає на права позивача та не свідчить про порушення відповідачем прав або охоронюваних законом інтересів Орендаря.
Відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто у судовому порядку захисту підлягають порушене право і охоронювані законом інтереси, або таке право, що не визнається чи оспорюється.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, обравши відповідний спосіб захисту.
При цьому у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право людини на доступ до правосуддя, а у ст. 13 вказаної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, а саме - особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Таким чином, хоча обрання способу захисту порушеного права здійснює позивач, але господарський суд, приймаючи рішення у справі, має перевірити відповідність обраного способу захисту наявному порушенню і меті судового розгляду, враховуючи як можливість у той чи іншій спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього), так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення.
Обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання протиправним листа-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є неефективним, оскільки в разі його задоволення не призведе до поновлення права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.
Таким чином, оскільки, як встановлено господарським судом, позивачем всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявності факту порушення своїх прав як Орендаря, у зв'язку з наявністю листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.04.2017 р., зазначене є підставою для відмови у позові СТОВ "Росія".
Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Копію рішення направити
позивачу за адресою: 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1;
відповідачу за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26.
Суддя Л.С. Вавренюк