21 листопада 2017 року м. Київ К/800/38669/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Костопільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 19 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання протиправною відмову Костопільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку та зобов'язання призначити пенсію.
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 19 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Костопільського об'єднання управління Пенсійного Фонду України Рівненської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Костопільське обєднання управління Пенсійного Фонду України Рівненської області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 01 січня 1993 року проживала у зоні не менше 4 років з 01 травня 2017 року.
У касаційній скарзі Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії НОМЕР_1 , виданим 08 листопада 2001 року Рівненською обласною державною адміністрацією.
В травні 2017 року позивач звернувся до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області із заявою про призначення йому пенсії як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 4 категорії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Листом від 18 травня 2017 року № 260/04 відповідачем відмовлено йому в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посилаючись на те, що для зниження пенсійного віку, представляється посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на забрудненій території, видана органами місцевого самоврядування. Однак в зазначеному порядку не вказано рішення суду, як документ, що подається для вирішення питання призначення пенсії із застосуванням норм ст. 55 Чорнобильського закону. Тому не підтверджено факту постійного проживання та факту постійної роботи в зоні посиленого радіологічного контролю.
Відповідно до ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, - зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Згідно пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону №796-ХІІ).
Судами встановлено, що позивач отримав посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю серія НОМЕР_2 (категорія 4).
Крім того, факт постійного проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю підтверджується рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2017 року, яким, встановлено факт, проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с.Яринівка Березнівського району Рівненської області в період з 01 березня 1986 року по 01 січня 1993 року.
Відповідно до ст.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до абз.1 ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Згідно пункту 2 ч.3 ст.55 зазначеного Закону особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на З роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.
Особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Статтею 65 вказаного Закону визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю ( категорія 4), видане відповідно до зразка, який передбачений Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджений постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 18 червня 1991 року №44.
Видане позивачу посвідчення є безстроковим, воно не скасовано і не визнано недійсним.
Таким чином, позивач згідно статті 55 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку.
Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 19 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя В.Ф. Мороз