23 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/2156/16
Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.
за участю секретаря - Худика С.А.
за участю представника позивача -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики і продовольства України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року по справі за позовом Агрофірми радгосп “Білозерський” до Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державної казначейської служби України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -
Агрофірма радгосп “Білозерський” (далі - позивач, Агрофірма) звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач 1, Мінагрополітики), Державної казначейської служби України (далі - відповідач 2, Держказначейство), треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на стороні відповідачів: Департамент агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, Управління агропромислового комплексу Білозерської райдержадміністрації, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Мінагрополітики щодо не спрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов'язаннями, не взятими на облік органами казначейства в розмірі 8 448 300 грн., за програмою “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними” для перерахування на рахунки Агрофірми та стягнути з Держбюджету України на користь Агрофірми компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 “Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками” і не отримані нею в повному обсязі кошти в розмірі 8 448 300 грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики.
В обґрунтування позову зазначив, що розподілом коштів за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними” для компенсації витрат у виноградарстві та садівництві, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №772 від 27.12.2013 року позивачу розподілено 8448300 грн., з яких по КЕКВ 2610-7036500 грн, по КЕКВ 3210 - 1411800 грн. Представник позивача зазначив, що органами казначейського обслуговування населення не було зареєстровано бюджетні фінансові зобов'язання по Агрофірмі, які станом на 28.11.2016 року становили 8 448 300 грн. Отже за наявності, на думку представника позивача, законних підстав на отримання розподілених коштів позивач не може отримати належних йому кошті через відсутність бюджетних асигнувань.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року - позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо не спрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов'язаннями, не взятими на облік органами Казначейства в розмірі 8448300 грн, за програмою “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та нагляд за ними” для перерахування на рахунки Агрофірма радгосп “Білозерський”.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь агрофірми радгосп “Білозерський” (вул. Центральна, буд.3, с. Дніпровське, Білозерський район, Херсонська область, 75003, код ЄДРПОУ00413506) компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 “Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками” і не отримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 8448300 грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.
В апеляційній скарзі, Міністерство аграрної політики та продовольства України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 03 березня 2017 року -скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерством аграрної політики та продовольства України при наявності кредиторської заборгованості перед позивачем, всупереч вимогам законодавства, не було здійснено компенсації позивачу за кодом програмної класифікації видатків 2108350 «Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками». З огляду на те, що головним розпорядником бюджетних коштів у даному випадку є Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке не вчинило дій по компенсації, то Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області не здійснило вказану компенсацію позивачу з огляду на відсутність коштів через протиправну бездіяльність позивача.
Колегія суддів погоджується з позицією суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Агрофірма радгосп "Білозерський" є суб'єктом господарювання, який займається виноградарством і садівництвом та відповідно до п.16 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України, Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року №587 є також суб'єктом господарювання, якому може бути здійснено за рахунок бюджетних коштів компенсацію витрат на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, зокрема, таких як проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення, придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, придбання саджанців, використаних для ремонту молодих насаджень.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства фінансів України від 22 березня 2013 року № 208/417 затверджено паспорт бюджетної програми на 2013 рік за КПКВК “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” з обсягом бюджетних призначень із спеціального фонду - 100000000 грн.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2013 року №772 (далі - наказ № 772) “Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними” затверджено розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року у виноградарстві і садівництві (п.1.1); розподіл коштів між суб'єктами господарювання, які займаються хмелярством, для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року (п.1.2); розподіл коштів по фінансуванню галузевих науково-дослідних установ (зміцнення матеріально-технічної бази) для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 01 січня 2013 року за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” (п.1.3); розподіл коштів за програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” для компенсації витрат у садівництві та виноградарстві (п.1.4).
Відповідно до п.2 наказу № 772 доручено Департаменту фінансово-кредитної політики та бухгалтерського обліку подати в установленому порядку Державній казначейській службі України розподіли коштів державного бюджету.
Розподілом коштів за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними” для компенсації витрат у виноградарстві та садівництві, що затверджений наказом № 772 вирішено розподілити позивачу всього 8 448 300 грн., в тому числі по КЕКВ 2610 -7036500 грн. та по КЕКВ 3210 - 1411800 грн.
Зазначена сума відображена у відомості про фактичні витрати та попередні обсяги компенсації у Білозерському районі згідно наказу № 772, затвердженій управлінням агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації, підтверджено по Агрофірмі радгосп “Білозерський” у рядку 12 та 13 нарахування суми відповідно по КЕКВ 2610 - 7 036 500 грн. та по КЕКВ 3210 - 1411800 грн., а всього 8448300 грн. згідно наказу № 772.
Планом використання бюджетних коштів на 2013 рік, погодженим з Департаментом агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, 30 грудня 2013 року були внесені зміни до Державного бюджету за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801350 по спеціальному фонду в сумі 17384300 грн., у тому числі 16 442 300 грн. для компенсації витрат позивачу.
Довідками від 30 грудня 2013 року, затвердженими Департаментом агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, внесені зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2013 рік та внесено зміни до помісячного розпису асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) спеціального фонду бюджету (плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) спеціального фонду бюджету) на 2013 рік по спеціальному фонду в сумі - 17384300 грн.
30 грудня 2013 року Управлінням агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації подано до управління Державного казначейства України у Білозерському районі документи, засвідчені у встановленому законом порядку, що підтверджують факт взяття бюджетного зобов'язання для компенсації за рахунок бюджетних коштів витрат позивачу за державною програмою. Проте, вказана сума кредиторської заборгованості не була зареєстрована у зв'язку з відсутністю фактичних надходжень по спеціальному фонду.
18 листопада 2016 року листом Управління Державної казначейської служби України в Білозерському районі Херсонської області “Про надання інформації” №03-06/239 (отриманий позивачем 22 листопада 2016 року за номером вхідної кореспонденції №601) повідомлено позивача, що кредиторська заборгованість спеціального фонду державного бюджету по КПК 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” складає 5 943 600 грн.
28 листопада 2016 року листом Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області “Про надання інформації” №01-16/177 (отриманий позивачем 28 листопада 2016 року за номером вхідної кореспонденції №604) позивача повідомлено, що зареєстрована кредиторська заборгованість перед Агрофірмою по КПК 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” складає 5943600 грн, натомість за позивачем відповідно до звітів та довідок також обліковується кредиторська заборгованість по КПК 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” в розмірі 8 448 300 грн.
Таким чином, станом на момент розгляду справи перед позивачем існує кредиторська заборгованість по КПК 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” яка складається з зареєстрованої суми боргу в розмірі 5943600 гр. та з суми боргу, яка не відображена в реєстрах в розмірі 8 448 300 грн.
Положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Положеннями частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, зокрема, що головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі.
Частиною шостою статті 22 Бюджетного кодексу передбачено, що розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.
Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.
Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Положення № 500), затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 500, Міністерство аграрної політики та продовольства України є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями.
Порядок та механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 року № 587 «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (далі - Порядок № 587).
Пунктом 3 Порядку № 587 визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.
Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 587, бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб'єкти господарювання), незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) за такими напрямами: проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення (проектні роботи, підготовка ґрунту та посадка, догляд за насадженнями, спорудження шпалери, встановлення систем краплинного зрошення) та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, - у межах затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються з урахуванням зони закладення насаджень, схеми посадок та інших технологічних особливостей, а також витрат з виконання відповідних робіт; будівництво водонакопичувальних басейнів для забезпечення безперебійного водопостачання мереж краплинного зрошення з метою своєчасного поливу виноградників та плодових насаджень - у межах установлених Мінагрополітики нормативів.
Згідно із пунктом 14 Порядку № 587, на підставі затверджених остаточних обсягів компенсації, розподілу бюджетних коштів між суб'єктами господарювання для компенсації витрат, пов'язаних з будівництвом холодильників (лабораторних комплексів, камер швидкого заморожування плодів та ягід), та розподілу коштів для компенсації витрат з придбання обладнання, техніки та механізмів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних, управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій.
Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та головні управління агропромислового розвитку обласних держадміністрацій спрямовують бюджетні кошти управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій.
Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрації, управління агропромислового розвитку районних держадміністрацій на підставі відповідних наказів Мінагрополітики подають управлінням Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки суб'єктів господарювання, відкриті в банках.
З аналізу положень норм діючого законодавства слідує, що до повноважень Міністерства аграрної політики віднесено затвердження розподілу бюджетних коштів для компенсації витрат з придбання обладнання, техніки та механізмів, безпосередньо розподіл вказаних коштів, а також спрямування бюджетних коштів Міністерству аграрної політики та продовольства АРК, головним управлінням агропромислового розвитку.
Відповідно до п.2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 р. за №419/20732 (далі - Порядок №309), розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства.
За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів), залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).
За змістом ст.48 Бюджетного кодексу України, п.п. 2.1-2.8 Порядку №309, взяття бюджетного зобов'язання передбачає, зокрема, реєстрацію органами державної казначейської служби та взяття на облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображення їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.
Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1, а органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.
Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.
Після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки затверджується Мінфіном.
Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою “зареєстровано та взято на облік”. Під час виконання умов одного бюджетного зобов'язання можуть виникати у різні періоди декілька бюджетних фінансових зобов'язань, які реєструються в органах Казначейства відповідно до зазначеної вище процедури. У разі змін умов бюджетних зобов'язань розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань.
Відповідно до п.2.9 Порядку №309 органи Казначейства не реєструють: а) зобов'язання у разі: відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Міністерством аграрної політики України, як головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми здійснено розподіл бюджетних коштів.
Разом з тим, за змістом п. 14 Постанови № 587 Мінагрополітики виконує функцію спрямування бюджетних коштів на відповідні рахунки Управління Агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації в Херсонській області. Здійснення Міністерством аграрної політики та продовольства України функції розподілу бюджетних коштів не свідчить про виконання функції спрямування бюджетних коштів, виконання в повному обсязі його обов'язків як головного розпорядника бюджетних коштів на виконання механізму погашення кредиторської заборгованості, передбаченого Постановою № 587.
Отже, згідно п.3 Постанови № 587 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство аграрної політики, на яке згідно із п.14 цієї ж Постанови лежить обов'язок спрямування бюджетних коштів для компенсації витрат для їх подальшого перерахування на поточні рахунки суб'єктів господарювання.
Таким чином, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що функції Міністерства аграрної політики та продовольства України не закінчуються лише розподілом кредиторської заборгованості по програмі 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” у відповідний бюджетний період, а закінчується реальним виконанням бюджетної програми, при цьому не допускається виникнення за бюджетним зобов'язанням кредиторської заборгованості на наступні бюджетні періоди.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов вірного висновку, що факт розподілу бюджетних коштів Міністерством до органів Казначейства не доводить виконання Міністерством в повному обсязі обов'язків покладених на нього Порядком та Бюджетним кодексом України, що свідчить про бездіяльність відповідача - 1.
Судом також встановлено, що на виконання п.14 Постанови № 587, Управлінням агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації вчинено всі необхідні дії та подано у порядку встановленому законом документи, що підтверджують факт взяття бюджетного зобов'язання за державною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними”.
Факт виконання Білозерською районною державною адміністрацією в повному обсязі обов'язків, передбачених Постановою №587, підтверджено обставинами, викладеними в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року № 821/545/14 та листом Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 28 листопада 2016 року №01-16/177.
Подані до УДКСУ у Білозерському районі вказані бюджетні фінансові зобов'язання не були зареєстровані УДКСУ у Білозерському районі та усі подані документи повернуті з посиланням на відсутність фактичних надходжень.
Відповідно до ст.43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку та здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.
Державна казначейська служба України здійснює через систему електронних платежів (СЕП) Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операції з коштами бюджетів.
На час надання реєстрів у розпорядника коштів нижчого рівня були відсутні відкриті асигнування. Відкриті асигнування по зазначеній бюджетній програмі надійшли на рахунок Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації 30 грудня 2013 року після 22 години, тобто після завершення СЕП, що підтверджується фактичним обставинами справи, встановленими Одеським апеляційним адміністративним судом у справі № 821/545/14.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Частиною 1 ст. 72 КАС України, передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто, на період роботи операційного часу роботи СЕП, встановленого регламентом Національного банка України з клієнтами 30 грудня 2013 року відповідні надходження спеціального фонду державного бюджету по КПК 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” були відсутні.
Разом з тим, відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду.
Таким чином, органами казначейського обслуговування не було зареєстровано кредиторську заборгованість в сумі 8448300 грн. згідно наказу № 772 по програмі 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними”, вона і досі залишається невиплаченою Агрофірмі радгосп “Білозерський”.
Станом на 28 листопада 2016 року не зареєстровані бюджетні фінансові зобов'язання по Агрофірмі радгосп “Білозерський” становлять суму 8 448 300 грн., що підтверджується листом Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 28 листопада 2016 року № 01-16/177.
Як встановлено абз.2 ч.2 ст.57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.
Такий обов'язок кореспондується з вимогами п.7 ч.5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, згідно з яким головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень (ч.4 ст.20 Бюджетного кодексу України).
Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що Міністерством аграрної політики та продовольства України, як відповідальним виконавцем бюджетної програми, не вжито необхідних заходів щодо виконання обов'язків, передбачених Постановою № 587 та Бюджетним кодексом України, та не забезпечено права на реальне виконання бюджетної програми 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними”.
Згідно ч.4 ст.23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог ч.2 ст.57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” (із змінами) передбачено спрямувати на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства кошти в сумі 500 млн. грн.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” (із змінами) передбачено спрямування на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства кошти в сумі 100 млн. грн.
Проте, в Законі України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”, “Про Державний бюджет України на 2016 рік” відсутні положення щодо здійснення видатків на заходи спрямовані для надання підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ним, міністерством відповідне погашення заборгованості не проводиться.
Додатком № 3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” (прийнятим 21.12.2016 року № 5000) у розділі - Розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік за кодом 2801350 (код функціональної класифікації 0421) “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” по загальному фонду передбачені видатки на суму 75 000 000 грн.
Таким чином, виходячи з аналізу норм частини першої статті 3, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України, пункту 11 Порядку, згідно з яким Мінагрополітики є відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, колегія суддів також вважає,що функції Мінагрополітики з виконання програми щодо часткової компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами не закінчується лише розподіленням бюджетних коштів.
Обов'язком Міністерства є контроль за своєчасністю отримання відповідними отримувачами, у тому числі і позивачем, компенсацій, передбачених Порядком, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.
Колегія суддів також погоджується із рішенням суду в частині обрання судом способу захисту прав позивача, а саме: стягнення з бюджету компенсації в розмірі 8448300 грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України, та вважає необґрунтованими доводи апелянта в цій частині стосовно того, що виплата заборгованості шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики призведе до не виконання Міністерством своїх обов'язків як головного розпорядника бюджетних коштів у відповідному році, оскільки з затверджених бюджетних програм будуть списані кошти у зв'язку із виконанням судового рішення.
В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.
Частиною другою статті 162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що «спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення».
Право на виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною “права на суд”. Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (“Горнсбі проти Греції”). У іншому випадку, положення статті 6 §1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (“Бурдов проти Росії”).
За таких обставин, обґрунтованим є посилання суду першої інстанції про те, що прийняття судом рішення про стягнення з бюджету на користь позивача грошових коштів є ефективним способом відновлення порушеного права, який забезпечує погашення такої заборгованості перед ним.
Отже, рішення суду про задоволення позовних вимог про стягнення компенсації за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 в розмірі 8448300 грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України, є правильним з огляду на те, що така вимога позивача є ефективним способом захисту прав суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики і продовольства України - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року по справі за позовом Агрофірми радгосп “Білозерський” до Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державної казначейської служби України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.
Головуючий :
Судді :