22 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/7825/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря Богдан А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.06.2017 в справі №346/2137/17 за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У травні 2017 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася в суд з позовом до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі - відповідач, Коломийське ОУПФ), в якому просила: визнати неправомірними дії Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 60% від суми заробітної плати, на які сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове держане соціальне страхування, з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, зазначених в довідці №208/04-21 від 19.04.2017, з 11.11.2016 з врахуванням виплачених сум.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.06.2017 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційні скарги, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказує, зокрема, на те, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про держану службу» ні матеріальна допомога, ні індексація заробітної плати не входить до складових заробітної плати. Крім того, апелянт не погоджується з датою, з якої його зобов'язано вчинити дії, оскільки довідка про складові заробітної плати подана лише 19.04.2017.
На підставі ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 19.04.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Коломийського ОУПФ щодо перерахунку пенсії державного службовця відповідно до довідки Фінансового управління Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №208/04-21 від 19.04.2017 з відображенням сум матеріальної допомоги та сум індексації заробітної плати. Листом від 25.04.2017 року №72/Ф-15 відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач оскаржила її до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив повністю з тих підстав, що при призначенні їй пенсії до її заробітку для обчислення пенсії мала право на включення суми виплаченої їй матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати.
Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внекси на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Однак колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги з 11.11.2016, суд першої інстанції не з'ясував, чи на цей момент позивач подавала розширену довідку про заробітну плату, з врахуванням нарахованої матеріальної допомоги та індексації заробітної плати з 01.01.2008 року по 31.12.2012 року.
Колегією суду встановлено, що питання про перерахунок пенсії відповідно до розширеної довідки ставилось лише 19 квітня 2017 року, в чому позивачу було протиправно відмовлено.
Вирішуючи питання захисту прав позивача колегія суддів дійшла переконання, що суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати є складовими заробітної плати та повинні бути враховані при перерахунку пенсії, проте з 19.04.2017 - моменту звернення до Управління з заявою про проведення такого перерахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи, що є підставою постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити частково.
Скасувати постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.06.2017 року в справі №346/2137/17 та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній станом на момент призначення пенсії позивачу), в розмірі 60% заробітної плати державного службовця, з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно із поданою довідкою від 19 квітня 2017 року про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії, починаючи з 19 квітня 2017 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст постанови складено 27.11.2017.