22 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/7232/16
Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,
за участю секретаря Апексімова І.С.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
19.12.2016р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними дій щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час рейдової перевірки 10.10.2016р. на а/д М-05 «Київ-Одеса» 450км+500м та 24.10.2016р. на а/д «Київ-Одеса» 451км транспортних засобів марки MAN 19.372 н/з НОМЕР_1 з причепом марки SCHMITZ SP24, реєстраційний номер НОМЕР_2, та визначення ОСОБА_2 суми плати за проїзд, згідно розрахунків: від 10.10.2016 року до акту №20744, від 24.10.2016 року до акту №20741; визнання протиправними та скасування постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.10.2016р. №00231, від 22.10.2016 року №00236, від 22.10.2016 року №00237.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2017р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу-автомобіля марки MAN, модель 19.372 реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом SCHMITZ, модель SPR 24, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на підставі графіку та направлень на перевірку від 07.10.2016р. №026146, від 20.10.2016р. №026149, 10.10.2016р. та 24.10.2016р. у пункті габаритно-вагового контролю автодороги М05 Одеса-Київ 450км+500м. була проведена рейдова перевірка.
10.10.2016 року на автодорозі М05 Одеса-Київ 450км+500м державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено габаритно-ваговий контроль, під час якого встановлено, що у водія автомобіля марки MAN, модель 19.372 реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом SCHMITZ, модель SPR 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, в порушення ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» було виявлено відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними, уповноваженими органами у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень (навантаження на одиночну вісь 12,62тн. при допустимому 11,0тн). Посадовими особами відповідача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №008435 від 10.10.2016 року. Водій ОСОБА_3 від пояснень та підпису відмовився. /а.с.12/
У матеріалах справи наявний розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до акту №20744 від 10.10.2016 року суму 148,23 євро. /а.с.8/
24.10.2016 року на автодорозі М05 Одеса-Київ 450км+500м державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено габаритно-ваговий контроль, під час якого встановлено, що у водія автомобіля марки MAN, модель 19.372 реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом SCHMITZ, модель SPR 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, в порушення ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» було виявлено відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними, уповноваженими органами у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень. Посадовими особами відповідача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №008630 від 24.10.2016 року. Водій ОСОБА_3 від пояснень та підпису відмовився. /а.с.11/
В актах від 10.10.2016р. та від 24.10.2016р. зафіксовано порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність перелічених у ст.48 Закону документів.
У матеріалах справи наявний розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до акту №20741 від 24.10.2016 року в сумі 226,80євро. /а.с.14/
На підставі акту №008435 від 10.10.2016 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області було прийнято постанову №000231 від 22.11.2016 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». /а.с.9/
На підставі акту №008630 від 24.10.2016 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області 22 листопада 2016 року було прийнято постанови №№000236; 000237 про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів в розмірі 1700грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». /а.с.10,13/
Не погоджуючись з постановами про застосування адміністративно-господарських штрафів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами у справі регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок N 1567).
За приписами ч.3 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п.2, 17 п.5 Положення).
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення).
Частина 11 статті 6 Закону «Про автомобільний транспорт» встановлює, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедура здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пунктів 2, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України; державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться, зокрема, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку. Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менше як дві особи відповідно до завдання на перевірку. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункти 14-16 та 21 Порядку).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Підпунктом 4 п.2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пп.5-1 наведеного пункту документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Згідно з п.6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що документальний габаритно-ваговий контроль здійснюється в пунктах габаритно-вагового контролю, без здійснення зважування та шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу для визначення загальної маси транспортного засобу.
Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок), контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль..
Відповідно до пункту 32 Порядку перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу видається уповноваженим підрозділом Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху, після надання погодження маршруту.
Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абзаци 1 та 3 пункту 28 Порядку).
Згідно з абзацом першим пункту 30 Порядку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Пунктом 31-1 Порядку встановлено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган «Укртрансбезпека».
Отже, 10.10.2016р. та 24.10.2016р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області була проведена рейдова перевірка автотранспортного засобу MAN 19.372 н/з НОМЕР_1 з причепом марки SCHMITZ SP24, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який під час перевірки не надав дозволи, які дають право на рух автомобільними дорогами України, виданими уповноваженими органами у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.
Із товарно-транспортної накладної №10 від 10 жовтня 2016 року, наданої відповідачем, вбачається, що автомобіль НОМЕР_3, причеп/напівпричеп ВН2478ХО, автомобільний перевізник: ОСОБА_2, водій: ОСОБА_3, замовник: ТОВ «Південь-Агро-Ком», вантажовідправник: Ф/Г «ОСОБА_1 і К», вантажоодержувач: ТОВ «Південь-Агро-Ком», пункт навантаження: с. Янишівка, пункт розвантаження: м. Одеса.
ОСОБА_2 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 09.11.2009р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид діяльності, зокрема, «Діяльність автомобільного вантажного транспорту» (основний), код КВЕД 60.24.0.
Актами від 10.10.2016р., від 24.10.2016р. зафіксовано порушення позивачем абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність перелічених у ст.48 Закону документів.
Доказів передачі транспортного засобу в користування іншій особі, яка виконувала перевезення, (копію договору, товарно-транспортні накладні) позивач до суду не надав, відомості з приводу того, що перевізником є інша особа не спростував.
Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо правомірності оскаржених постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія