21 листопада 2017 р.Справа № 553/518/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 21.09.2017р. по справі № 553/518/17
за позовом ОСОБА_1
до Старшого сержанта роти № 3 батальону УПП в м. Полтаві ДПП Сагайдачного Олександра Олександровича , Інспектора роти № 3 батальону УПП в м. Полтаві Кущія Володимира Володимировича треті особи Інспектор роти № 3 батальону УПП в м. Полтаві Шпетний Павло Олегович , Управління патрульної поліції у м.Полтаві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання дій протиправними,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ленінського районного суду міста Полтави з адміністративним позовом до старшого сержанта поліції роти №3 батальйону УПП в м. Полтаві ДПП Сагайдачного Олександра Олександровича, інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Полтаві ДПП Кущія Володимира Володимировича, треті особи: інспектор роти №3 батальйону УПП в м. Полтаві ДПП Шпетний Павло Олегович, Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив суд:
- визнати дії старшого сержанта поліції роти № 3 батальйону УПП в. Полтаві ДПП Сагайдачного О.О. щодо тимчасового затримання 14.02.2017р. та доставляння транспортного засобу державний № НОМЕР_1 на спеціальний майданчик протиправним;
- визнати дії інспектор роти № 3 батальйону УПП в м. Полтаві ДПП Кущій В.В. щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 під час складання 14.02.2017р. постанови про накладення адміністративного стягнення протиправними.
Постановою Ленінського районного суду міста Полтави від 21.09.2017р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідачі не скористався своїм правом на подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Від третьої особи, Управління патрульної поліції у м.Полтаві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких третя особа просила суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.02.2017р. позивача під час керування транспортним засобом Шкода Фабіа державний номер НОМЕР_2 був зупинений співробітниками поліції у зв'язку з технічною несправністю - неробочим станом правої фари ближнього світла.
Крім того, після зупинення транспортного засобу, на вимогу поліцейського під час перевірки документів ОСОБА_1 відмовився пред'являти поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 673472 від 14.02.2017р. до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме: у зв'язку з тим, що 13.02.2017 року о 22-29 годині по вул. Панянка, 61 в м. Полтаві він не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, чим порушив п. 2.4.а, 2.1.г ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції сторонами не надані відомості про визнання вказаної постанови незаконною та її скасування.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі надали вичерпні докази правомірності своїх дій в частині тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик, а також щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 той же час доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а позивачем не надані достатні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини, та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.4. Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно п. 2.1. Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до ч.1 ст. 259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію.
Згідно ч.1 ст. 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, тимчасове затримання транспортного засобу.
Матеріалами справи підтверджено, а саме згідно протоколу про адміністративне затримання серії АА № 036391 за ч.1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 був доставлений у службове приміщення Подільського ВП м. Полтави 13.02.2017р. о 23-42 годині у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП для складення адміністративних матеріалів, проведення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю розгляду справи на місці (а.с. 35), у зв'язку із застосуванням адміністративного затримання також був залучений захисник (а.с. 36).
Судовим розглядом встановлено, що через погодні умови, а також час доби, позивач намагався піти до розташованого поряд місця свого проживання, щоб розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився наступного дня, отже позивач намагався самовільно залишити місце вчинення адміністративного правопорушення, таким чином у відповідачів була відсутня можливість здійснити розгляд та оформлення матеріалів на місці вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується дослідженим судом змістом відео файлів з боді-камер поліцейських 20170214073722000188, на яких зафіксовані вказані дії ОСОБА_1
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що з урахуванням вимог ст.ст. 259, 260 КУпАП дії відповідачів, у тому числі Кущія В.В., по адміністративному затриманню ОСОБА_1 були законними та обґрунтованими.
Крім того, відповідно до п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, згідно п. 21.2. ст. 21 контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: Відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Згідно з ч.1 ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, статтями 122-5, 124, 126, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102, тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
З матеріалів справи встановлено, що 14.02.2017р. о 01-00 годині був складений акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу Шкода Фабіа шляхом його доставлення на спеціальний майданчик. В графі підстави для тимчасового затримання зазначено ч.1 ст. 126 КУпАП (а.с. 2).
Враховуючи наявність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 673472 від 14.02.2017р. у відношенні ОСОБА_1 за ст. 126 ч.1 КУпАП, а також обставини зупинення транспортного засобу, те, що в межах даного судового розгляду постанова про накладення адміністративного стягнення не оспорюється, відомості про її визнання незаконною або скасування відсутні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на підставі наданих сторонами доказів дії співробітників поліції в частині тимчасового затримання транспортного засобу є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, виконали обов'язок покладений на них відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та надали вичерпні докази правомірності своїх дій в частині тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик, а також щодо адміністративного затримання ОСОБА_1.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та позивачем не надані достатні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, а отже заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 21.09.2017 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 21.09.2017р. по справі № 553/518/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017 р.