23 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 521/5256/17
Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Поліщук І.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.
за участю секретаря - Худика С.А.
за участю представника апелянта -Безлущенко О.С.
за участю представника позивача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил
ОСОБА_3 ( далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, в якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову в.о. заступника начальника управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС №0154/50006/17 від 29.03.2017 року про накладення адміністративного стягнення на нього, у вигляді штрафу в сумі 93 771,59 гривень за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити за відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що належним чином і у повному обсязі виконав відповідні вимоги закону, порушення митних правил не вчиняв. Крім того, відповідач порушив процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності, склавши протокол про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам законодавства.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2017 року - позов задоволено.
Скасовано постанову в справі про порушення митних правил №0154/50006/17 від 29 березня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 485 МК України.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 485 МК України закрито за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі, Одеська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 20 червня 2017 року -скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову про порушення митних правил допустив неповноту провадження у справі, не з'ясувавши усі необхідні дані щодо встановлення суб'єктивної сторони правопорушення, а саме: наявності умислу у діях останнього, спрямованого на ухилення від сплати митних платежів. Відповідачем не було надано доказів, передбачених ст. 251 КУпАП наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 485 МК України. Протокол про порушення митних правил складено з порушенням процедури та вимогам, передбаченим ст. 494 МК України.
Колегія суддів погоджується з позицією суду в цій частині позовних вимог, безвідносно закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29 березня 2017 року посадовою особою Одеської митниці ДФС винесено постанову про порушення митних правил №0154/50006/17 у відношенні громадянина України ОСОБА_3 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Як вбачається з тексту вказаної постанови, 24.01.2017 до митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС з Китаю на судні «СONTI DARWIN» прибув вантаж у контейнері HLXU 6512768 з товаром «пряжа для рукавичок».
24.01.2017 року митним брокером ТОВ «Термінал Юг» ОСОБА_3 (діючи на підставі договору про надання брокерських послуг та декларування вантажів №01280912 від 28.09.2012) була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 АА», яка була прийнята та зареєстрована за номером №500060702/2017/000859.
В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці ДФС були надані: інвойс №ТС-161101 від 03.12.2016, пакувальний лист до нього №№ТС-161101 від 03.12.2016, зовнішньоекономічний договір №W-К-006-15 від 23.06.2015, копія декларації країни відправлення №310120160516877634 від 05.12.2016, сертифікат про походження товару загальної форми №С163301А00430337 від 16.12.2016, договір про надання брокерських послуг та декларування вантажів №01280912 від 28.09.2012 та інші товаросупровідні і комерційні документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у митній декларації №500060702/2017/000859 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія «WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD» (Китай), а покупцем та одержувачем Виробничо-комерційна фірма «Комплект» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65045, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, вул. Єврейська, 55, прим. 101).
В графах 31, 33 митної декларації №500060702/2017/000859 було заявлено товар №1 «Пряжа для рукавичок бавовняна однониткова, (не для шиття), не розфасована для роздрібної торгівлі, з волокон не підданих гребенечесанню, просочена полімерним матеріалом, склад штапельні волокна зі складного поліефіру 32+/-0,1%, бавовна 68+/-0,1%, з лінійною щільністю 975+/-5 децитекса, намотані на бобіни: - Артикул Ne6/raw white, CVC Yarn for glove, - 11125 кг. (2670 котушок); - Артикул Ne6/orange, CVC Yarn for glove, -1002 кг.(240 котушок); - Артикул Ne6/blue, CVC Yarn for glove, - 2000 кг.(480 котушок). Виробник: WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD. Країна виробництва СN. Торгівельна марка: немає даних.», загальною вагою нетто 14127 кг. Код товару згідно з УКТ ЗЕД заявлено 5206110000, ставка ввізного мита - 0%. товар №2 «Пряжа для рукавичок бавовняна однониткова, (не для шиття), не розфасована для роздрібної торгівлі, з волокон не підданих гребенечесанню, просочена полімерним матеріалом, склад штапельні волокна зі складного поліефіру 31+/-0,1%, бавовна 69+/-0,1%, з лінійною щільністю 483+/-5 децитекса, намотані на бобіни: - Артикул Ne12/raw white, CVC Yarn for glove -5000 кг (всього 1200 котушок). Виробник: WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD. Країна виробництва СN. Торгівельна марка: немає даних» загальною вагою нетто 5000 кг. Код товару згідно з УКТ ЗЕД заявлено 5206120000, ставка ввізного мита - 0%.
Загальна сума митних платежів, які підлягають обов'язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України товару № 1, 2 становить 130 238,21 грн.
В постанові також вказано, що 27.01.2017 під час здійснення митного контролю було проведено митний огляд зазначеного товару та відібрано зразки для проведення лабораторних досліджень.
За результатами висновку Одеського відділу з питань експертизи та досліджень ДФС України від 09.02.2017 № 142008700-0064, відділом митного оформлення №3 м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС винесено рішення про визначення коду товару №КТ-500060702-0009-2017, згідно з яким товар №1,2 не відповідає, заявленим відомостям в графах 31, 33 митної декларації.
Фактично товар №1 є: «Однониткова вибілена пряжа із синтетичних шпательних волокон поліефіру -52+/- 0,1%, бавовни 48+/-0,1% не розфасована для роздрібної торгівлі. Просочення та покриття полімерними матеріалами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє. Артикул Ne6/raw white, CVC Yarn for glove -11125 кг.(2670 котушок); Артикул Ne6/orange, CVC Yarn for glove, -1002 кг.(240 котушок); Артикул Ne6/blue, CVC Yarn for glove,, -2000 кг.(480 котушок). Виробник: WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD. Країна виробництва СN. Торгівельна марка: немає даних». Код товару за УКТЗЕД 5509530000. Ставка ввізного мита - 4%. Товар №2 - «Однониткова вибілена пряжа із синтетичних шпательних волокон поліефіру -58+/- 0,1%, бавовни 42+/-0,1% не розфасована для роздрібної торгівлі. Просочення та покриття полімерними матеріалами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє. Артикул Ne12/raw white, CVC Yarn for glove -5000 кг (всього 1200 котушок). WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD. Країна виробництва СN. Торгівельна марка: нема: даних». Код товару за УКТЗЕД 5509530000. Ставка ввізного мита - 4%.
Сума митних платежів, які підлягають обов'язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України товару, який фактично переміщується складає не 130 2388,21 грн., як зазначено декларантом, а 161 495, 38 грн., тобто різниця в сумі нарахованих податків становить 31 257,17 грн.
Як висновок, в постанові зазначено, що митним брокером ТОВ «Термінал Юг» ОСОБА_3 з метою зменшення розміру митних платежів на 31 257,17 грн. в митну декларацію №500060702/2017/000859 заявлено неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, чим вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України. За результатами розгляду справи на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 93 771,51 гривень.
Судом також встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, що протокол про порушення митних правил від 17.02.2017 р. №0154/50006/17 складено 17.02.2017 р. державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 та цього ж дня було вручено копію позивачеві. У цій копії на 3-му аркуші, 5-й абзац зверху вказана сума митних платежів 149 286,83 грн. та різниця в нарахуванні податків 19 048,62 грн., а на 4-му аркуші у другому абзаці зверху вказано недобори митних платежів у сумі 19 048,62 грн. Даний протокол було підписано позивачем.
Однак, 24.02.2017 р. державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС було викликано позивача, якому вручено 3-й та 4-й аркуші протоколу із змістом, що відрізняється від попереднього, а саме: на 3-му аркуші, 5-й абзац зверху вказана сума митних платежів 161 495,38 грн. замість 149 286,83 грн., та різниця в нарахуванні податків 31 257,17 грн. замість 19 048,62 грн. Також, на 4-му аркуші у другому абзаці зверху вказано недобори митних платежів у сумі 31 257,17 грн. замість 19 048,62 грн. У подальшому в постанові вказано зменшення розміру митних платежів саме на 31 257,17 грн.
Представник Одеської митниці ДФС у судовому засіданні не зміг надати пояснення, з якою метою вчинено вказані дії, але зазначив, що можливо посадовою особою Одеської митниці ДФС було спочатку невірно розраховано суми митних платежів та недобори митних платежів, що у такій спосіб намагалися виправити. За клопотанням представника відповідача в якості свідка допитано державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_4, який підтвердив обставини складення протоколу про порушення митних правил, як їх викладав позивач у своєму позові.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України.
Згідно ст. 458 Митного кодексу України (далі - МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною 1 ст.487 Митного кодексу України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про порушення митних правил, відповідно до ч.1 ст.488 МК України вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать: складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у п.3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; митне обстеження; пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; експертиза; взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що дії відповідача щодо складання оскаржуваного протоколу про порушення митних правил за своєю суттю є діями процесуального характеру у справі про порушення митних правил, а також початком провадження у справі про порушення митних правил.
Суд першої інстанції доречно послався, на лист Державної фіскальної служби України, від 29.05.2015 р. №19220/7/99-99-10-03-02-17 «Щодо окремих питань застосування положень Кодексу України про адміністративні правопорушення», де вказано, що процесуальним документом, який фіксує закінчення стадії порушення адміністративної справи, є протокол про адміністративне правопорушення. Протокол є єдиною формалізованою підставою для подальшого провадження у справі про адміністративне правопорушення. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, яка вчинила правопорушення, щодо якої він складений.
Ст. 485 МК України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Вказана стаття Митного кодексу України передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органів доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначеною статтею передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. В даному випадку конкретна мета, як обов'язкова ознака складу правопорушення - є намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір.
Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу (ч.1 ст.51 Митного кодексу України).
У відповідності до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документи, які підтверджують митну вартість визначені ч. 2 ст. 53 МК України.
Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Статтею 489 Митного кодексу України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не надано доказів, що заявлення в митній декларації відомостей (щодо опису та коду) товару, зазначеного в графі 31,33 МД, було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Також, відсутні докази, що дії позивача були направлені на умисне зменшення розміру митних платежів у формі прямого умислу.
Крім того, про відсутність умислу позивача на вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, свідчить те, що позивач, за відсутності спеціальних знань, щодо класифікації отримуваних товарів та визначення їх кодів згідно УКТЗЕД за зовнішньоекономічний договором №W-К-006-15 від 23.06.2015 року, укладеним між компанією «WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD» (Китай) та Виробничо-комерційною фірмою «Комплект» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, на підставі результатів експертизи «Одеського відділу по вопросам експертизи та досліджень ДФС» № 142001400-0249 від 14.03.2014 р., заявив товар № 1 за кодом УКТЗЕД 5206110000, товар №2 за кодом УКТЗЕД 5206120000 «Пряжа для рукавичок бавовняна однониткова, (не для шиття), не розфасована для роздрібної торгівлі, з волокон не підданих гребенечесанню, просочена полімерним матеріалом, склад штапельні волокна зі складного поліефіру 32+/-0,1%, бавовна 68+/-0,1%, з лінійною щільністю 975+/-5 децитекса, намотані на бобіни: - Артикул Ne6/raw white, CVC Yarn for glove, - 11125 кг. (2670 котушок).
Відповідно до цієї експертизи зробленої на такі ж точно нитки, з таким же точно артикулом, від того ж відправника, той же одержувач - нитки мають склад приблизно поліестер/бавовна 30/70%, тобто нитки бавовняні. Опис в декларації позивачем було взято з цієї ж експертизи. Фізичний огляд товару не проводився, оскільки вантаж регулярно оформлявся і підстав не довіряти даним не було.
Позивачем також надано суду уточнююча декларація «Імпорт додаткова до тимчасової», яку була складено ОСОБА_3 на підставі даних лабораторного висновку, і подано в митницю 22.02.2017 р. та зареєстровано за номером ІМ 40 ДТ №500060702/2017/002433, а також доплачено в бюджет 29 810,58 гривень. Цього ж дня МД №500060702/2017/000859 від 24.01.2017 р. було анульовано.
З огляду на встановлені по справі обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в діях позивача прямого умислу на ухилення від сплати митних платежів та надання недостовірних відомостей щодо самого товару. Доводи апеляційної скарги вказані висновки судів не спростовують.
Само по собі порушення правил класифікації товарів не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність.
За змістом положень ч.6 ст.69 МК України у разі порушень декларантом (заявником) правил класифікації товарів під час декларування, адміністративна відповідальність для нього настає виключно у разі встановлення факту подання вказаною особою недостовірних документів, надання ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття класифікаційного рішення.
Зазначена норма МК України узгоджується з положеннями ст. 485 цього Кодексу, якою визнається правопорушенням такі дії, які спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Судом встановлено, що позивачем не було зазначено жодних неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТЗЕД у митній декларації, а також не було надано документів, які б містили невірні відомості, отже згідно положень ч.5 ст.69, ст.485 МК України, дії позивача не містять складу адміністративного правопорушення.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище обставини свідчать про те, що в позивача був відсутній умисел, спрямований на вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, а також про те, що позивач не переслідував мету, спрямовану на неправомірне зменшення розміру митних платежів.
Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил (адміністративного правопорушення), передбаченого ст.485 Митного кодексу України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, що згідно п. 1, 3 ч.1 ст. 531 МК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил.
Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів не правомірність прийнятого ним рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ст. 485 Митного кодексу України.
Однак, слід зазначити, що суд першої інстанції не звернув уваги на приписи абзацу 3 ч. 3 ст. 17 КАС України і прийняв незаконне рішення в частині позовних вимог щодо закриття провадження у справі про порушення митних правил № 0154/50006/17 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, оскільки адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.
Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0154/50006/17 винесену 29 березня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 485 МК України.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.
Головуючий :
Судді :