21 листопада 2017 р. Справа № 580/1640/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 29.09.2017р. по справі № 580/1640/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області
про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити доплату щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області (далі - УПСН), в якому просив суд визнати дії відповідача незаконними та стягнути з УПСН на його користь заборгованість в сумі 6029 грн.
Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 29.09.2017 р. позов задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік у відповідних розмірах згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протиправними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю м. Лебедин, Сумської області, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2017 рік, з урахуванням фактично проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.11.2017 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є інвалідом війни 3 групи і має право на пільги, встановлені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради Сумської області та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги як інвалід війни відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до довідки, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» № 223 від 05.04.2017 року виплатило позивачеві у 2017 році одноразову грошову допомогу як інваліду війни 3 групи в сумі 2700 грн.
Не погодившись з розміром виплаченої разової грошової допомоги, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо недоплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є протиправними.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, 01 січня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 р. № 79-VІІІ, яким розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, згідно з яким норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 05.04.2017 р. № 223 "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Відповідно до п.п. 1 п. 1 вказаної постанови було установлено, що у 2017 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 2700,0 грн.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 р. №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 р, тому пріоритетними у спірних правовідносинах є положення саме цього Закону.
Вказані положення Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 р. № 79-VІІІ неконституційними не визнавались, постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017р. № 223 є також чинною.
Як раніше зазначалося, позивачу в 2017 році була виплачена щорічна разова допомога у розмірі 2700,0 грн.
Відтак, розмір нарахованої та виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 році відповідає вимогам законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до положень ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Так, у рішенні №3-рп від 25.01.2012р. Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, внаслідок чого, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня правомірно здійснена відповідачем відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017р. № 223.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова в частині задоволення позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального права підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області задовольнити.
Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 29.09.2017р. по справі № 580/1640/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради Сумської області про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити доплату щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.
Повний текст постанови виготовлений 27.11.2017 р.