Справа: № 757/11422/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Гладун Х.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
28 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника - поліцейського роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції - Коваленка О.Ю. на постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до поліцейського патрульної поліції роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового Коваленка О.Ю. про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У лютому 2017 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з адміністративним позов до поліцейського патрульної поліції роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового Коваленка О.Ю. про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив:
- визнати дії поліцейського патрульної поліції роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового Коваленка О.Ю. щодо винесення постанови серії АР № 857683 від 05.02.2017 року неправомірними;
- скасувати постанову поліцейського патрульної поліції роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового Коваленка О.Ю. , серії АР № 857683 від 05.02.2017 року про притягнення позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 255 грн., закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника - поліцейського роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції - Коваленка О.Ю. - залишити без задоволення, постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 05 лютого 2017 року поліцейським патрульної поліції роти №6 батальйону №3 управління патрульної поліції у м. Києві рядовим Коваленком О.Ю. відносно ОСОБА_4 винесено постанову серії АР № 857683, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки, відповідач розглянув справу на місці зупинки автомобілю; виніс вказану постанову за відсутності позивача, чим, на думку останнього, позбавив його можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП, порушив вимоги законодавства щодо процедури розгляду справи, зокрема проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП, порушив вимоги ст. 283 КУпАП, не вказавши усі необхідні дані, які повинна містити постанова, у зв'язку з чим винесена постанова підлягає скасуванню, як незаконна. Крім того, згідно витягу з АРМОР вбачається, що вказану постанову внесено з уточненнями та змінами, в частині: місця розгляду справи, особи, яка розглядає справу, персональних даних особи, щодо якої розглядається справа, що є недопустимим.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
02.07.2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України "Про Національну поліцію" поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Колегія суддів вважає недоцільним посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26.05.2015 року № 5-рп/2015, у зв'язку з тим, що в данному рішенні мова йде не про орган, який повинен розглядати справу про адміністративне правопорушення, як про це помилково зазначив суд першої інстанції, а про територіальну юрисдикцію суду, який уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, з матеріалів справи вбачається, що винесена відповідачем постанова серії АР № 857683 від 05.02.2017 року містить значні розбіжності із постановою, що міститься в базі «АРМОР» (роздруківка із бази є в матеріалах справи). Так, відрізняється № самої постанови (№ 857683 та №857638 відповідно), особа, що її склала (поліцейський роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції - Коваленка О.Ю. та поліцейський батальйону 3, рота 10 Стеценко), місце вчинення самого правопорушення (та розгляду справи відповідно) - м. Київ, вул. Велика Васильківська 143/2 та м. Київ, вул. Кудрі.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Натомість матеріали справи не містять ані пояснення особи, що притягається, ані пояснень свідків, відсутні відео фіксація, а з матеріалів фотозйомки не можливо встановити, що автомобіль позивача знаходиться саме на полосі для громадського транспорту, адже на фотокартках не видно розмітки на дорозі.
З урахуванням викладеного та враховуючи наявні суперечності у винесеній постанові по справі та тій, що містить у базі «АРМОР», колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності винесення постанови по справі, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника - поліцейського роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції - Коваленка О.Ю. - залишити без задоволення, постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника - поліцейського роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції - Коваленка О.Ю. - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест
Повний текст виготовлено 28 листопада 2017 року.