21 листопада 2017 р.Справа № 638/10874/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бартош Н.С. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.07.2017р. по справі № 638/10874/17
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3
про примусове видворення з України,
У липні 2017 р. Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі по тексту - ГУ ДМС в Харківській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про примусове видворення за межі України.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач незаконно перебуває на території України, у нього відсутній документ, підтверджуючий його особу, та посилаючись на положення Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", просить задовольнити позов.
Крім того, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області подало до суду клопотання про затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, терміном на 6 місяців.
Посилаючись на ч.2 ст.183-7 КАС України позивач просив прийняти рішення про затримання відповідача терміном на 6 місяців. (а.с.39-41).
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.07.2017 р. позов задоволено.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.07.2017 р. клопотання позивача задоволено. Затримано громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на 6 місяців.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.11.2017 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, прибув на територію України у січні 2017 р. поза пунктом пропуску через державний кордон з метою транзитного проїзду до країн Європейського союзу.
21.07.2017 р. ГУ ДМС України в Харківській області прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яким, зокрема, зобов'язано відповідача у строк до 22.07.2017 р. покинути територію України (а.с. 12-13), про що відповідача повідомлено під підпис 21.07.2017 р. (а.с. 14).
24.07.2017 р. працівниками Шевченківського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МХК 000014, в якому зафіксовано, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживав без документів на право проживання в Україні, за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 19).
Станом на момент звернення позивача до суду відповідач територію України не покинув, тобто, не виконав рішення про примусове повернення з України.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 рішення про примусове повернення з України від 21.07.2017 р., не виконав, територію України не залишив, законних підстав для перебування на території України не має, то клопотання підлягає задоволенню.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пп. "f" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законного арешту або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Стаття 183-7 КАС України визначає особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Відповідно до ч. 2 ст. 183-7 КАС України у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений частиною першою цієї статті, за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень: 1) взяти особу на поруки підприємства, установи чи організації; 2) зобов'язати іноземця або особу без громадянства внести заставу; 3) затримати іноземця або особу без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі.
У такому випадку клопотання про затримання розглядається судом в рамках розгляду справи про примусове видворення та вирішується ухвалою.
Згідно з ч. 7 ст. 183-7 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців.
Враховуючи, що компетентним органом було прийнято рішення про примусове повернення відповідача, яке останнім в установлений строк без поважних причин не виконано, а також відсутність у громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 документів, що дають право на виїзд з України, та у зв'язку з чим, наявність обґрунтованих сумнівів, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, свідчить про наявність у суду першої інстанції правових підстав для задоволення клопотання ГУ ДМС в Харківській області про тимчасове поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України терміном на 6 місяців.
Посилання апелянта на те, що під час затримання та в суді не було залучено фахівця в галузі права через діючи центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, чим порушено права відповідача, судовою колегією оцінюється критично, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачу була надана правова допомога, зокрема, перекладачем Галібуззаман Бан (а.с. 11, 32) при наданні пояснень ОСОБА_3, а також про обізнаність ОСОБА_3 зі своїми процесуальними правами свідчить відповідний запис у витягу прав та обов'язків сторін в адміністративному судочинстві України (а.с. 25-27).
Твердження апелянта щодо незабезпечення перекладачем з мови бангле, оскільки відповідач не володіє мовою перекладача, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки матеріалами справи зафіксовано обізнаність та ознайомлення ОСОБА_3 зі змістом оскаржуваної ухвали (а.с. 58), а сама по собі незрозумілість для відповідача у повному обсязі тексту рішення суду не є підставою для його скасування за умови обґрунтованості судового рішення про примусове затримання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на 6 місяців.
За приписами ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.07.2017р. по справі № 638/10874/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Бартош Н.С. Русанова В.Б.
Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017 р.