Справа: № 826/11139/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
28 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука І.Г. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука І.Г., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У червні 2015 року позивач - ОСОБА_3, звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука І.Г., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волощука І.Г. в частині визнання нікчемним договору банківського рахунку, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк»;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волощука І.Г. щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку від 12.09.2014;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука І.Г. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- визнати дії Фонду гарантування вкладів по включенню ОСОБА_3 до переліку фізичних осіб-вкладників, яким тимчасово призупинено виплату протиправними;
- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині включення позивача до переліку фізичних осіб - вкладників АТ «КБ «Експобанк», яким тимчасово призупинено виплату коштів.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощук І.Г. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 12.09.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» укладено договір банківського рахунку №1758/18902/2014, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок в валюті UAН № НОМЕР_2 приймає та зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, а також виконує розпорядження клієнта на здійснення операцій за рахунком, у тому числі на переказ грошових коштів з рахунку за допомогою платіжних інструментів.
На рахунок позивача 12.09.2014 року були перераховані грошові кошти у сумі 200000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_1 за №12.09.2014.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 року №597 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією 25.09.2014 було прийнято рішення №97 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 року №41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення №15 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією відповідача 26.01.2015 року рішення № 15 про початок ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 30.01.2015 року розпочав виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» з 30.01.2015 року по 10.03.2015 року включно могли звертатись до установ банку-агента Фонду гарантування ПАТ «Приватбанк».
Позивач 11.02.2015 року звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» з проханням «вирішення питання щодо виплати вкладу по договору банківського рахунку № 1758/18902/2014 від 12.09.2014 р.».
Листом від 20.02.2015 року №1401/1064 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» повідомлено позивача про не включення до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Крім того, листом від 20.02.2015 року №1401/1064 позивача повідомлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 включено до переліку фізичних осіб - вкладників ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів.
З огляду на вищезазначене, ОСОБА_3 не включено до Загального реєстру вкладників , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначені Законом України від 23.02.12 р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 4452-VI).
Згідно з абз. 1 частини 1, частиною 2 статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, за змістом якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Як зазначено в частині 2 статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За загальним правилом недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 ст.215 ЦК України ).
У свою чергу, відповідно до частини 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Також згідно ч. 3 ст. 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду.
Отже, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Відповідно до пункту першого частини 4 статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
За змістом ч. 5 ст. 38 Закону № 4452-VI, отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті тягне за собою певні правові наслідки для того, кого воно стосується.
Колегія суддів наголошує, що за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Як зазначалось вище, згідно рішення відповідача, Договір визнано нікчемним з підстав передбачених ст. 38 Закону № 4452-VI та ст. 228 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодних доказів наявності підстав, які наведені у ст. 38 Закону № 4452-VI для визнання нікчемним правочину, укладеного між Позивачем та Банком.
Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У даному випадку, відповідачем не наведено, а судом не встановлено наявності підстав для висновку про нікчемність договору банківського вкладу, як і не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
За таких обставин покликання відповідача на нікчемність договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.
Щодо покликань відповідача на те, що позивач не включений до переліку вкладників на підставі норм пункту 7 ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок позивачки надійшли з банківського рахунку іншої особи - ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Так, відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.5. статті 7 Закону № 2346-III, вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.
Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Так, в матеріалах справи міститься виписка по особовому рахунку № НОМЕР_2 за 12.09.2014 р., відповідно до якої на рахунок ОСОБА_5 було зараховано кошти в суммі 200 000,00 грн. від ОСОБА_6
Відповідачем не надано доказів, що дії ОСОБА_6 щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок іншої фізичної особи суперечить закону. Отже, доводи Уповноваженої особи Фонду, щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука І.Г. - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Волощука І.Г.- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест
Повний тест виготовлено 28 листопада 2017 року.