Справа: № 760/17111/17 Головуючий у 1-й інстанції: Шереметьєва Л.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
28 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Голови комісії з припинення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02.10.17р. у справі №760/17111/17 за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.10.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним дії відповідача щодо відмови в переведенні Позивачу з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 90% від заробітної плати без обмеження розміру пенсії; зобов'язано відповідача з 03.08.17р. перевести Позивача з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XІІ в редакції від 1993 року в розмірі 90% від заробітної плати без обмеження пенсії за віком відповідно до довідок Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №41613/10 від 31.07.17р.; зобов'язано відповідача з 03.08.17р. нарахувати та виплатити Позивачу пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XІІ в редакції від 1993 року в розмірі 90% від заробітної плати без обмеження розміру пенсії відповідно до довідок Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №41613/10 від 31.7.17р. «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця» з врахуванням заробітної плати за період з 01 травня 2016 року по 31 липня 2017 року підряд перед зверненням за пенсією з урахуванням окладу, рангу, надбавки за вислугу років, надбавки за інтенсивність, премії, допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, компенсації за невикористану відпустку.
Не погоджуючись з вказаною постановою, пенсійний орган подав апеляційні скарги, у яких просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що з 01.05.16р. вступив в силу Закон України «Про державну службу» від 10.12.16р. №889-VIII, яким не передбачено механізму переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності.
Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, Позивачу з 20.12.16р. встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання.
З грудня 2016 року Позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію по інвалідністю у розмірі пенсії за віком, яка призначена на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.08.17р. Позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XІІ у розмірі 90% від заробітної плати без обмеження розмірі пенсії відповідно до довідки №41613/10 від 31.07.17р.
Відповідач листом № 44914/07 від 11.08.17р. відмовив у задоволенні заяви, з покликанням на відсутність на те законодавчо визначених підстав, а саме, що Закон України «Про державну службу» №3723-XІІ в редакції 1993 року втратив чинність, оскільки набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІ від 10 грудня 2015 року, згідно з яким призначення пенсії по інвалідності не передбачено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством України передбачений механізм призначення особам пенсії по інвалідності; Позивач набула право на призначення пенсії по інвалідності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.16р. №889-VIII.
Пунктом 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» (№ 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено право державних службовців у випадках визначених цими пунктами на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», зокрема:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Законом №889-VIII прямо передбачено право призначення державним службовцям пенсії, за умови, якщо такі особи підпадають під категорії визначені у пунктах 10 і 12 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього закону.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( 1058-15 ), особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач є інвалідом, якій з 20 грудня 2016 року встановлено ІІ групу інвалідності та яка має більше 10 років стажу державної служби на посадах в органах державної влади. Тобто, Позивач підпадає під категорію осіб визначених у пунктах 10 і 12 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.16р. №889-VIII, а тому набула право на призначення пенсії по інвалідності на підставі ст. 37 Закону №3723-XІІ.
Вказаними обставинами спростовуються доводи апелянта про те, що чинним законодавством України не передбачено механізму призначення державним службовцям пенсії по інвалідності.
Питання переведення з одного виду пенсії на іншу врегульовано частиною третьою статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, правовідносини щодо пенсійного забезпечення особи виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII.
Аналогічна правова позиція у спірних правовідносинах узгоджується з правовою позицією ВАСУ викладеною в ухвалі від 27.09.17р. у справі №К/800/31305/17.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційних скарг пенсійного органу.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційних скарг - відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційні скарги Голови комісії з припинення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02.10.17р. у справі №760/17111/17 - залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02.10.17р. у справі №760/17111/17 - залишити без змін.
Дана ухвала, відповідно до ч. 10 ст. 1832, ст. 254 КАС України, є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.