Справа: № 826/8330/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
27 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Козуб А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом “б” (за станом здоров'я) відповідно до наказу Міністра оборони України від 21.07.2015 року № 69Р.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 11.03.2016 року № 55ДСК позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 12.09.2015 року з подальшим зарахуванням на військовий облік до Голосіївського районного у м. Києві військового комісаріату.
Відповідачем 22.09.2015 року видано довідку №222/4/243/118/262, та в подальшому на підставі рішень судів, що набрали законної сили, уточнену довідку від 18.04.2016 року вих. № 222/4/238/118/122 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії.
Зазначені довідки не містять інформації щодо щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, у зв'язку із чим позивач звернулась до військової частини НОМЕР_1 із запитом.
Листом від 17.07.2017 року за № 222/4/1021 позивачу повідомлено про відсутність підстав для включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії відомостей щодо додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, оскільки така грошова допомога не має постійного характеру, а тому не відноситься до складових грошового забезпечення, які враховуються ля призначення пенсії, визначених ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 4 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що розмір грошового забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” військовослужбовцям Збройних Сил встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в наступних розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом перед звільненням зі служби.
Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 389, обласні військові комісаріати забезпечують оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
При підготовці та поданні до головного управління ПФУ відповідних документів обласний військомат допустився тієї ж помилки, і не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого мала розраховуватися пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду.
Пунктом “а” частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, визначено, що пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постановах від 03 червня 2014 року у справі №21-169а14 та від 15 квітня 2014 року у справі №21-78а14.
Судом першої інстанції встановлено, що на час звільнення позивача з військової служби розмір її грошового забезпечення включав додаткову грошову винагороду, яка у період з вересня 2013 року по липень 2014 року включно становила - 15% грошового забезпечення та з серпня 2014 року по червень 2015 року - 45% грошового забезпечення.
Оскільки зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення з військової служби, та з якої у свою чергу, нараховувались та сплачувались страхову внески, то в силу положень статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” вона повинна включатися до довідки про додаткові види грошового забезпечення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Повний текст виготовлено 28 листопада 2017 року.