Справа: № 742/1229/17 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко А.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
27 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції. У порядку ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, із заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вчинених на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2017 року.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2017 року зазначену заяву повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2017 року, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та враховуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_3 подана щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вчинених на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2017 року.
Так, постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено: визнано протиправними дії щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії військовослужбовця у зв'язку із збільшенням загальної вислуги років; зобов'язано провести перерахунок та підвищення пенсії.
05 жовтня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом №2061/03 повідомили позивача про те, що перерахунок та виплата пенсії військовослужбовця здійснений за період з 01 листопада 2016 року по 31 жовтня 2017 року.
Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача є протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою у порядку ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано вимог, встановлених ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Даючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Пунктом 2 ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до такої заяви, зокрема, у заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Так, зазначені вимоги до оформлення відповідної заяви є імперативними.
Аналіз тексту заяви позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, дає підстави для висновку про те, що не вказано інформація про хід виконавчого провадження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, у силу вимог ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний був вказати інформацію про те, що постанова суду виконувалась відповідачем добровільно та без відкриття виконавчого провадження.
Крім того, п. 6 ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
Позивач не заперечує, що дізнався про протиправні дії відповідача 05 жовтня 2017 року та звернувся до суду із заявою у місячний строк - 27 жовтня 2017 року.
Таким чином, ОСОБА_3 не дотримався 10-денного строку звернення до суду із заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вчинених на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2017 року.
Згідно з п. 8 ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення ОСОБА_3 заяви про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вчинених на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2017 року.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2017 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку, визначеному ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст виготовлено 27.11.2017
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю. Кучма