28 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/11369/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Хобор Р.Б.
суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,
з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2017 року у справі № 352/1363/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними,-
21.08.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії щодо відмови у проведені перерахунку належної йому пенсії із врахуванням додаткового виду грошового забезпечення - одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення з 01.01.2017 року та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату належної йому пенсії з врахуванням додаткового виду грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2017 р. та зобов'язання виплачувати її в подальшому до втрати права на таку пенсію, а також стягнення понесених ним судових витрат.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням додаткового виду грошового забезпечення - одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення та допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення з 01.01.2017 року та виплачувати її в подальшому до втрати права на таку пенсію.
Зобов'язано Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату належної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням додаткового виду грошового забезпечення - одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення та допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення за посадою начальника 24-ї самостійної державної пожежної частини м. Тисмениця, яка на даний час прирівняна до посади начальника Тисменицького відділу УДСНС України в Івано-Франківській області, починаючи з 01.01.2017 року та виплачувати її в подальшому до втрати права на таку пенсію.
Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація не можуть враховуватися при обчисленні розміру пенсії особам, які проходили службу, згідно зі статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними). Отже, будь-які матеріальні допомоги чи індексація не входять до складу грошового забезпечення, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія позивачу призначена згідно з чинним законодавством, підстави для перерахунку розміру пенсії відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 являється пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим УМВС України в Івано-Франківській області 24.02.2000 року.
26.07.2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії, однак листом № 585/Б-15 від 31.07.2017 року йому було відмовлено у перерахунку пенсії, з посиланням на те, що зазначені спірні виплати не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та додаткових видів, навіть якщо з них сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону цього закону (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що його одержували військовослужбовці до призову на військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається у порядку, встановленому Законом України "Про пенсійне забезпечення"
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Цим Законом також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція) . Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 цього закону відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15, яка відповідно частини 1 статті 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці.
Поряд з цим, згідно зі ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що адміністративний позов в частині позовних вимог щодо перерахунку призначеної пенсії поданий після закінчення шестимісячного строку звернення до суду, який в даному випадку слід обчислювати з дня подання позову до суду, тобто з 21.08.2017 року.
Апеляційним судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними, тому позов в частині за період з 01.01.2017 року по 20.02.2017 року слід залишити без розгляду.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивачу з 21.02.2017 року слід здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, оскільки вони відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а тому ухвалення судового рішення щодо захисту прав та інтересів особи на майбутнє, передбачаючи, що вони можуть бути порушені, є безпідставним.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії позивачу в майбутньому, та зобов'язання відповідача виплачувати пенсію позивачу у встановленому судом розмірі на майбутнє.
Однак, враховуючи те, що пенсія позивачу призначається довічно та закон, яким керується суд при прийнятті рішення, не обмежує права позивача на отримання пенсії у визначеному Законом розмірі певним періодом часу, суд приходить до висновку про те, що нарахування та виплата оскаржуваної пенсії без зазначення кінцевого строку проведення таких нарахувань та виплат, не є захистом прав позивача на майбутнє.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанцій № 0.0.828931681.1 від 17.08.2017 року позивач подання позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі 640 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 поніс судові витрати, а саме 640 грн. судового збору, а тому йому слід відшкодувати судові витрати, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст. 41, 99, 100, 155, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволити частково.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2017 року у справі № 352/1363/17 скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до якої позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними задоволити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними з 01.01.2017 року по 20.02.2017 року залишити без розгляду.
Визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням додаткового виду грошового забезпечення - одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 21.02.2017 року
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань починаючи з 21.02.2017 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Я. С. Попко
Р. П. Сеник