23 листопада 2017 рокуЛьвів№876/10047/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 26 червня 2017 року у справі №166/585/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-
ОСОБА_2 (надалі - Пись озивач) звернулась до Суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (надалі - Відповідача) про визнання неправомірною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №1213/20500/17 від 26.04.2017 року.
Постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 26 червня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил №1213/20500/17 від 26.04.2017 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1654 гривні 50 коп. за порушення вимог ст.485 МК України, винесену заступником начальника Волинської митниці ДФС-начальником управління протидії митним правопорушенням Негріч Л.М.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Заступником начальника Волинської митниці ДФС-начальником управління протидії митним правопорушенням Негріч Л.М. винесено постанову у справі про порушення митних правил №1213/20500/17 від 26.04.2017 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1654 гривні 50 коп. за порушення вимог ст. 485 МК України.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що митне декларування проводилось позивачем на підставі документів, які супроводжували товар та при цьому, митний брокер був позбавлений можливості змінювати дані, які були зазначені іншою особою, яка заповнювала митну декларацію та крім цього, представник митного брокера, якого, в даному випадку було притягнуто до адміністративної відповідальності, як і сам митний брокер, не є суб'єктами сплати митних платежів за товари, декларування яких вони здійснюють на договірних засадах в якості надання послуг, а отже - й не можуть бути суб'єктами відповідних правовідносин, які склались з приводу справляння митних платежів, платниками яких вони не є.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно диспозиції статті 485 Митного кодексу України (надалі - МК України) відповідальність, передбачена її санкцією, настає за з'явлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення, як і будь-яке інше правопорушення, має свій склад, елементами якого є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України є правовідносини, які виникають у сфері справляння митних платежів (ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України) в момент, коли здійснюється оформлення ввезення товарів на митну територію України.
Суб'єктами вказаних правовідносин є органи доходів і зборів та їх посадові особи з однієї сторони та платники податків - особи, на яку відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов'язок зі сплати митних платежів (п. 39 ст. 4 Митного кодексу України).
Тобто, в даному випадку, з диспозиції ст. 485 МК України випливає, що суб'єктом даного адміністративного правопорушення є платник податків, тобто суб'єкт є спеціальним.
У випадку, коли митним декларантом є особа, яка здійснює декларування в рамках надання послуг митного брокера відповідно до ст.ст. 416, 417 Митного кодексу України (надалі - МК України), чинне законодавство не містить вимоги про стягнення митних платежів саме з митного брокера, діяльність якого обмежується наданням посередницьких послуг з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
За урахуванням наведених таких обставин, суд першої інстанції вірно зазначив, що представник митного брокера, якого, в даному випадку було притягнуто до адміністративної відповідальності, як і сам митний брокер, не є суб'єктами сплати митних платежів за товари, декларування яких вони здійснюють на договірних засадах в якості надання послуг, а отже - й не можуть бути суб'єктами відповідних правовідносин, які склались з приводу справляння митних платежів, платниками яких вони не є. Як наслідок ні митний брокер, ні особа, яка здійснює свою діяльність від імені митного брокера - суб'єктами правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена санкцією статті 485 МК України, не є.
Що стосується суб'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, то статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, а тому зазначення позивачем невірного коду товару в декларації, саме по собі, ще не є доказом того, що його дії були направлені саме на умисну несплату митних платежів і, як наслідок - наявності прямого умислу. Вказана правова позиція висловлена, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 року у справі №359/2056/15-а.
За таких обставин Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в діях позивача, які полягали у митному декларуванні товару - трактора колісного марки «Беларусь», модель 82.1, бувшого у використанні, 2001 року випуску, заводський номер - без номера, марка двигуна Д-243, номер двигуна НОМЕР_1, потужність двигуна 57,4 кВт, об'єм двигуна - 4,75 л, який вона зазначила у митній декларації типу ІМ40АА №205080000/2016/003735 від 30.10.2016 року, відсутні елементи складу адміністративного правопорушення, а тому постанова Волинської митниці ДФС №1213/20500/17 від 26.04.2017 року у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню.
Окрім того, як вбачається з наявного у справі рахунку-довідці від 24.10.2016 №0083006, предметом договірних відносин між ОСОБА_4 та ТзОВ «КаскадДизайн» зазначено «погрузчик-экскаватор, марка и модель «ТО-49»Беларус 82.1., год выпуска 2001, кузов (кабина) - без номера, марка двигателя Д-243, № НОМЕР_1».
Таким чином, як зазначено в самому Рахунку, об'єктами відносин купівлі-продажу, які виникли між продавцем та покупцем, навантажувач-екскаватор на Беларус-82.1, з вказаними ідентифікуючими його ознаками, неправильне встановлення коду щодо якого і стало підставою для притягнення Позивача у справі до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 договору №30/10/16-01 від 30.10.2016 року, укладеного між УДП «Укрінтеравтосервіс» (Митний брокер) та ОСОБА_5 (Замовник), Митний брокер прийняв на себе зобов'язання проводити від імені Замовника і за його рахунок декларування товарів та предметів, що підлягають обкладенню податками та митними платежами.
Відповідальність за сплату митних платежів, оплату за декларування, інші митні операції, згідно п.п. 3.1 п. 3 Договору, несе Замовник.
Окрім того, Замовник несе повну відповідальність за достовірність пред'явлених документів і відомостей для декларування, інших митних операцій (п.п. 3.2. п. 3 Договору).
Таким чином, з урахуванням наведених вище умови Договору, а також той факт, що Замовник - ОСОБА_5 у заповненій власноруч митній декларації від 30.10.2016 року в якості товару, що підлягає декларуванню зазначив саме МТЗ 82.1 - 1 шт, 2001 рік випуску, тощо, Декларант не мав підстав змінювати код чи найменування товару. Більше того, Декларант був зобов'язаний здійснити декларування товару виходячи саме з тих даних, які йому були повідомлені Замовником.
Таким чином, митне декларування проводилось Позивачем на підставі документів, які супроводжували товар. При цьому, митний брокер був позбавлений можливості змінювати дані, які були зазначені іншою особою, яка заповнювала митну декларацію.
Окрім того, як зазначено в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, її було ухвалено відповідно до висновків про результати перевірки, проведеної відповідно до наказу Волинської митниці ДФС від 01.02.2017 року №34, згідно з якими було встановлено, що під час митного оформлення вищевказаних товарів внаслідок неналежного контролю за правильністю класифікації товарів встановлено факт заниження бази оподаткування товарів.
Разом з цим, проводячи перевірку щодо належного контролю за правильністю класифікації товарів, та притягаючи Позивача як декларанта до адміністративної відповідальності за адмінправопорушення, суб'єктом вчинення якого він не є, органи ДФС, поміж тим, не надали до матеріалів даного провадження документів, які свідчили б про результати проведення відповідної внутрішньої службової перевірки за даним фактом, та згідно з якими винні у такому неналежному контролі службові особи були притягнуті до відповідальності. Вказані обставини самі по собі спростовують встановлення факту порушення правил класифікації товарів, притягнення до відповідальності за вчинення якого є предметом оскаржуваної постанови від 26.04.2017 року №1213/20500/17.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами у справі, а сама постанова у справі про порушення митних правил є такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 26 червня 2017 року у справі №166/585/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. С. Затолочний
Р. М. Шавель
Повний текст ухвали складено 27.11.2017р.