Справа: № 826/12482/17 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
27 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та нечинною постанови у частині, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2017 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:
визнати п. 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908, незаконним та нечинним;
зобов'язати Кабінет Міністрів України вилучити п. 3 із Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та враховуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908 (далі - Постанова №908) затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Постанова №908 офіційно оприлюднена 27 липня 2007 року у Офіційному віснику України (2007, №52, ст. 2110).
До суду першої інстанції з даним адміністративним позовом позивач звернувся 28 вересня 2017 року.
За загальним правилом строк звернення до адміністративного суду обраховується з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: 1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення.
Так, якщо йдеться про оскарження нормативно-правового акта, то строк починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це можна пояснити тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.
Якщо ж акт не поширював дію на особу, але згодом вона стала суб'єктом відповідних правовідносин, у яких може бути застосовано цей акт, тоді строк починається з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, тобто з моменту, коли вона стала суб'єктом відповідних правовідносин.
Сторонами не заперечується, що позивач звернувся до уповноваженого органу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у 2011 році. Застосування до зазначених правовідносин Постанови №908 підтверджується і листом Міністерства надзвичайних ситуацій України №03-2007/08 від 05 березня 2012 року.
Тобто, у 2011 році позивач набув статусу учасника правовідносин до яких застосовуються положення Порядку №908.
Таким чином, починаючи з 2011 року позивач був обізнаний про наявність Постанови №908 та застосування її положень безпосередньо до правовідносин учасником яких він є.
Положеннями ст.. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження, крім іншого, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положеннями ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано право на звернення до суду з відповідним позовом. Натомість, ст.. 171 Кодексу адміністративного судочинства України не вказує на спеціальні строки оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Більш того, матеріалами справи не підтверджується те, що Постанова №908 буде безумовно застосована до позивача у майбутньому. Так, позивачем не надано доказів того, що він звертався до уповноважених органів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.
Згідно з ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
У апеляційній скарзі позивач зазначає, що був позбавлений можливості оскаржити Постанову №908 оскільки був стороною у судовому процесі у справі №813/3532/14.
У силу вимог ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, причини пропуску процесуального строку повинні бути поважними, тобто такими, що не залежать від волі та дій сторони.
Натомість, суд не визнає, що наявність судового спору є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, так як об'єктивно не позбавляє позивача можливості звернутись до суду з позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які можуть бути визнанні поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та нечинною постанови у частині, зобов'язання вчинити дії.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку, визначеному ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст виготовлено 27.11.2017
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю. Кучма