Справа: № 757/17726/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Новак Р.В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
22 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,
секретаря Андрієнко Н.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року, -
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та збільшення їх розміру, просив: визнати протиправними дії та рішення відповідача від 16 березня 2016 року щодо відмови йому у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 11.03.2016 року №18-444зп; визнати протиправними дії та рішення відповідача від 28 лютого 2017 року щодо відмови йому у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 20 лютого 2017 року №18-109зп; зобов'язати відповідача здійснити з 11.03.2016 року такий перерахунок та виплату йому пенсії максимального розміру без обмеження її граничного розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час призначення пенсії) у розмірі 90 відсотків від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки №18-444зп від 11.03.2016 та зобов'язано відповідача здійснити з 11.03.2016 перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці №18-444зп від 11.03.2016. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою позов задовольнити повністю.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню, постанова суду - скасуванню, з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія до набрання ним чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст. 50-1 Закону України (в редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ), оскільки редакція цього закону звужує права позивача в частині розміру нарахування пенсії.
Проте, із таким висновком не можна погодитися, виходячи із наступного.
Із матеріалів справи убачається, що позивач з 01.01.2002 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва і отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90 % від розміру його місячної заробітної плати на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а 23.10.2014 був звільнений з органів прокуратури за власним бажанням.
14.03.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до закону, який діяв на цей час, але з урахуванням розміру заробітної плати, визначеної у довідці, виданої прокуратурою м. Києва №18-444зп від 11.03.2016. За результатами розгляду заяви, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 19.09.2016 відмовило позивачу в перерахунку пенсії.
Також, 20.02.2017 року, після отримання нової довідки про заробітну плату, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до закону, який діяв на час призначення пенсії, але з урахуванням розміру заробітної плати, визначеної у довідці, виданої прокуратурою м. Києва №18-109зп від 20.02.2017. За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 28.02.2017 року відмовив позивачу в перерахунку пенсії.
Уважаючи такі рішення та дії протиправними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (далі - Закон №1789-XII) (в редакції, яка діяла станом на дату призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відносно підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорів, то норми відповідно змісту було передбачено частинами тринадцятою і вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Судом встановлено, що пенсію позивачу призначено з 2002 року. Станом на дату призначення пенсії положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачали її виплату в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
Разом з тим, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії (14.03.2016 року та 20.02.2017 року) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.
З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону (стосуються внесення змін до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру»), які набрали чинності з 25 квітня 2015 року, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами в новій редакції (п'ятнадцятою-вісімнадцятою). Зокрема, частина п'ятнадцята (в новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 1 січня 2015 року ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України2), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Поряд з цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).
Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ХІІ Закону № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон № 1789-ХІІ, крім <…> частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 <…>.
Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1798-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.
Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом № 1697-VII, слід зазначити, що згідно ч. 13 ст. 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Станом на дату звернення позивача із заявами про перерахунок його пенсії за вислугу років положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом № 1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.
Колегія суддів вважає, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає. Тому відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з підстав, про які зазначено вище, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Така правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.07.2017 року у справі №295/7555/16-а, від 09.08.2017 року у справі №423/1318/16-а, від 31 жовтня 2017 року у справі №569/5261/16-а, від 03 листопада 2017 року у справі №466/7304/16-а.
Таким чином, вимоги апеляційної скарги відповідача про скасування постанови місцевого суду є обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову та доводи апеляційної скарги позивача спростовуються вищенаведеним.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.М. Кузьмишина
суддяО.Є. Пилипенко
(Повний текст постанови складено 27 листопада 2017 року.