Справа: № 750/7637/17 Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
Іменем України
22 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з виконавчого збору, -
Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Позивач, Чернігівське об'єднане УПФУ) звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (далі - Відповідач, Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області) у якому просило:
- скасувати пункт 3 постанови ВП № 54349444 від 20.07.2017 про стягнення з боржника виконавчого збору.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 вересня 2017 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова у справі 750/2821/17 від 18.07.2017 зобов'язано позивача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1. з 01.05.2016.
На підставі постанови суду, 18.07.2017 судом першої інстанції було видано виконавчий лист № 750/2821/17, який пред'явлено стягувачем для примусового виконання відповідачу.
20.07.2017 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ковалем В.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54349444. Пунктом 3 цієї постанови з позивача, як з боржника у виконавчому провадженні, стягнуто виконавчий збір у розмірі 12 800 грн.
08.08.2017 Чернігівським об'єднаним УПФУ складено протокол про перерахунок пенсії ОСОБА_1. (а.с.6).
Листом № 22084/07 від 08.08.2017 позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду та проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1. (а.с.7).
Вважаючи протиправним п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження № 54349444 щодо стягнення з позивача виконавчого збору, останній звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства, а постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 54349444, прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Закон України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Статтею 1 Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ч. 5 та 6 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Статтею 27 Закону визначено поняття та порядок справляння виконавчого збору, зокрема :
1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
4. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Враховуючи вищевказані норми закону та встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята державним виконавцем в межах та у спосіб визначений законом, а зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат є обов'язком державного виконавця.
Разом з тим, частиною 9 ст. 27 Закону встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54349444 від 20.07.2017 у державного виконавця були всі законні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 12 800 грн., оскільки дані про виконання рішення боржником у добровільному порядку були відсутні.
Отже, твердження позивача, що у відповідача не було підстав зазначати в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього виконавчого збору, оскільки постанова суду була виконана саме до відкриття виконавчого провадження, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова