Справа: № 826/17667/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
28 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Антоненко К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Магазин №1715 «Госптовари» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Магазин №1715 «Госптовари» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Між Представництвом Фонду державного майна України у Шевченківському районі м. Києва, як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу приміщення від 28 червня 1996 року, згідно з п. 1.1. якого Продавець продав, а Покупець купив нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 1139,6м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Київ -107, вул. Багговутівська, 3/15.
27 січня 2016 року Позивачем подано Відповідачу Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначено площу земельної ділянки 0,0799 га. та річну суму податкового зобов'язання із земельного податку.
Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності Позивача з плати за землю за 2016 рік та повноти надходжень із земельного податку за січень 2016 року-серпень 2016 року, про що складено відповідний Акт від 13 жовтня 2016 року №346/12-04, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.13-14).
Перевіркою встановлено, що розмір податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб (код платежу 18010500) за 2016 рік (січень - серпень), визначений Позивачем у податковій декларації з плати за землю, реєстраційний номер № 9011593765 від 08.02.2016 за 2016 рік, є нижчим ніж визначено за результатами камеральної перевірки.
На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26 жовтня 2016 року №006100, яким збільшено Позивачу на 96049,84 грн. суму грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб, у тому числі на 76839,92 грн. за податковими зобов'язаннями та на 19209,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно зі ст. 270. Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до п. 274.1. ст. 274. Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з п. 284.1. ст. 284. Податкового кодексу України, зокрема, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Відповідно до п. 8.3. ст. 8. Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно з п. 12.3. ст. 12. Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до пп.пп. 12.3.1., 12.3.2. п. 12.3. ст. 12. Податкового кодексу України, встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом; при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Згідно з пп. 12.3.4. п. 12.3. ст. 12. Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII, установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Рішенням III сесії VIII скликання Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629» від 28.01.2015 року №58/923, опублікованим у газеті «Хрещатик» 06 березня 2015 року, зокрема затверджено Положення про плату за землю в місті Києві (надалі - Положення).
Відповідно до п. 5.1 Положення, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 - 5.6 цього Положення.
Згідно з п. д) частини другої ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що він є співвласником багатоквартирного будинку, у зв'язку з чим він має сплачувати земельний податок за ставкою 1 відсоток на підставі п. 5.1 Положення.
Відповідно до п. 9 частини першої ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року №2866-ІІІ, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
А згідно з частинами першою та другою ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством; суб'єктами господарювання є, зокрема господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
У зв'язку з викладеним, Позивач є суб'єктом господарювання а не співвласником багатоквартирного будинку, а тому до нього не застосовується передбачена п. 5.1. Положення ставка податку за земельну ділянку.
Відповідно до п. 5.6. Положення, плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення; дія цього пункту не поширюється у випадках звільнення земельних ділянок від оподаткування або наявності пільг щодо сплати земельного податку.
Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, у справі №826/10434/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» до Київської міської ради, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації про оскарження нормативно-правового акта в частині, зокрема визнано незаконним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили пункт 5.6 «Положення про плату за землю в місті Києві», яке є додатком 3 до Рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві» в редакції Рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629».
Проте, зазначене судове рішення набрало законної сили 27 червня 2017 року, а тому саме з цієї дати зазначений пункт Положення втратив чинність, у зв'язку з чим колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Магазин №1715 «Госптовари» залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалу складено у повному обсязі 28.11.2017 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Кузьменко В.В.
Степанюк А.Г.