17 листопада 2017 року
справа № 804/4849/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу приватного підприємства «Світекс»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року
у справі № 804/4849/17
за позовом Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
до приватного підприємства «Світекс»
про стягнення заборгованості,-
Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом до приватного підприємства «Світекс», в якому просило стягнути з приватного підприємства «Світекс» на користь Криворізького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість в сумі 42681,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявною заборгованістю відповідача перед Пенсійним фондом у розмірі 42681,15 грн. по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2017 року. Визначена позивачем сума підлягає відшкодуванню підприємством відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано встановленим діючим законодавством України обов'язком підприємства відшкодовувати суми фактичних витрат на виплату на доставку пенсій, призначених його працівникам на пільгових умовах, зокрема, на підставі п. «а», «б-з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також встановленим судом фактом заборгованості відповідача зі сплати таких сум за визначений позивачем період.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Криворізьким об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до суду подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 197 КАС України, в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідач - приватне підприємство «Світекс» зареєстровано у Криворізькому північному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, з 01.01.2011 є платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010.
На підприємстві відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювали особи, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.
За розрахунком позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної таким пенсіонерам, яка залишилась несплаченою відповідачем, становить суму 42681,15 грн. за травень 2017 року, в тому числі, за Списком №1 - 41337,74 грн., за Списком №2 - 1343,41 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказаний розмір заборгованості підтверджений складеними управліннями Пенсійного фонду України розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за травень 2017 року (а.с.7-27).
У вказаних розрахунках визначені суми до відшкодування по кожному територіальному органу Пенсійного фонду України, в якому перебувають на обліку пільгові пенсіонери - працівники підприємства-відповідача.
Відомості, зокрема, щодо дат, з яких цим особам призначено пільгову пенсію, дат досягнення ними пенсійного віку, стажу роботи на підприємстві-відповідача, загального місячного розміру пенсії містяться в Розрахунках витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (додатки 6, 7 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Означені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пункту «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2017 року по списку №1 у сумі 41337,74 грн. та по списку №2 у сумі 1343,41 грн. надсилались відповідачу, які були ним отримані вчасно.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абз.4 ч.1 ст.2 вказаного Закону в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За правилами, визначеними п.2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абз.4 пп.1 п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином відповідно до наведених вище норм витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1.
Так, відповідно до п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до п.6.2 цієї Інструкції стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Згідно п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).
За правилами п.6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, вбачається, що відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених по Списку № 1 та Списку № 2, на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).
В установленому порядку призначення пенсії на пільгових умовах означеним у вказаних вище Розрахунках особам, встановлення розміру такої пенсії неправомірним, неправильним не визнано.
Також з цих розрахунків вбачається, що необхідний стаж для призначення пенсії пенсіонери здобули у відповідача, тому відповідач повинен відшкодувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсії.
Дані вказаних розрахунків відповідачем в установленому порядку не спростовані.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, проте в даному випадку відповідачем жодні докази, які б свідчили про невірність визначеної позивачем до відшкодування суми, не подані та не зазначені.
Виходячи з законодавчо встановленого правила та порядку визначення розміру витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, саме складений у відповідності до наведеної вище Інструкції розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є документом, який підтверджує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню підприємством.
З огляду на викладене, зважаючи на законодавчо встановлений обов'язок підприємства з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку №1 та Списку № 2, виходячи з доведеності позивачем заборгованості відповідача з вищеозначених виплат, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Світекс» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі № 804/4849/17 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, може бут оскаржена в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко