23 листопада 2017 рокусправа № 804/15218/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.
суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі №804/15218/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови, -
Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», у зв'язку зі зміною назви публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» 27 жовтня 2015 року звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України згідно з яким просить суд:
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/00307 від 23.04.2015 р.;
- визнати недійсним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600332/1 від 23.04.2015 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що при проведені митного оформлення партії товару відповідачем безпідставно було витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару за неосновним методом та видано картку відмови у митному оформленні товару.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що суд не має підстав підміняти собою митний орган у разі виникнення у відповідача обґрунтованих сумнівів в визначенні декларантом митної вартості.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Зазначає про відсутність розбіжностей у документах визначених у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України) та наданих відповідачу під час митного оформлення товару та необґрунтоване витребування відповідачем додаткових документів у позивача.
Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, відповідач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просили у її задоволені відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача яка заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 23.04.2015 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару «флюс обпечений магнезіальновапняний марки DALSLAG PL663 ТТ72664728-373-2011» на підставі контракту від 14.02.2014 р. № DTH-013-14/14-0315-12, який був заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації № 110100000/2015/002946 від 23.04.2015 року.
На підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу для митного оформлення товару наступні документи: контракт № DTN -025-14/14-0314-12 від 14.02.2014 року, додаток № 8 від 27.02.2015 року разом з додатковою угодою № 5 від 29.12.2014 року; інвойс від 13.04.2015 № 2400222497; залізничну накладну № АЦ472118 від 13.04.2015 року; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-110000013-0050-2015 від 25.03.2015 року; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142008200-0159 від 23.03.2015 року; сертифікат походження товару № 50260017444557391 від 13.04.2015 року; сертифікат якості на товар №23001460 від 08.04.2015 року; пакувальний лист № 80334805 від 10.04.2015 р.; технічні вимоги ТТ 72664728-37 від 01.09.2011 р.; експортну митну декларацію № 10504060/130415/0000208 від 13.04.2015 р.
Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України і склала 286,00 дол. США за 1 тону (т.1 а.с.24).
Під час митного контролю, відповідно до повідомлення митниці від 23.04.2015 року, за митною декларацією від 23.04.2015 року № 110010000/2015/002946 сформовано наступні профілі ризику: « 105-2 «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Витребувати у декларанта заявлені у гр. 44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів».
В результаті такого контролю відповідачем встановлено:
1) Відповідно до п.12.2, 12.3 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 р. № DTH-013-14/14-0315-12, покупець перераховує 95% вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно з відповідним рахунком протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця. 5 % покупець перераховує протягом 15 банківських днів з дати постачання такої партії товару.
Умови оплати додатково викладені у наданому до митного оформлення інвойсі продавця від 13.04.2015 р. № 2400222497.
Декларантом документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, незважаючи на вимоги п. 2.4 та 2.5 ст.53 МКУ та відповідно до положень зазначеного зовнішньоекономічного контракту не надано.
2) Декларація країни експорту не містить у гр. 20 умов поставки. Товар магнезія виплавлена (не спечена) у вигляді порошку DALSLAGPL663 виробництва ООО «Группа» Магнезит» за контрактом від 14.02.2014 р. № DTH-013-14/14-0315-12 з Dalmond Trade House Limited, Кіпр за митною декларацією № 110010000/2015/002946 від 23.04.2015 р. заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару (код 4100 в графі 44 декларації) (а.с. 72 зворотній бік).
Відповідно до Відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, яка використовуються в процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 р., під кодом 4100 зазначається зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких договорів. Водночас, у випадках поставки товарів за зовнішньоекономічним контрактом, згідно з яким стороною є виробник товару, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, зазначається код документу 4104.
В цьому випадку, декларант у МД №110010000/2015/002946 від 23.04.2015 р. у графі 34 «Код країни походження» зазначив літерний код RU, який згідно з Класифікацією держав світу відповідає назві держави «Росія». Аналогічні відомості зазначені у графі 15 МД «Код країни відправлення». Тоді як у графі 11 цієї ж декларації «Торговельна країна/Країна виробництва», в якій зазначається місцезнаходження особи, з якою українським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності укладено договір (контракт), декларантом зазначено CY (Кіпр) (а.с. 72).
3) Згідно з інформацією, яка міститься на офіційному сайті http://magnezit.ru, ТОВ «Группа Магнезит» є керуючою компанією міжнародного холдингу та контролює продавця товарів Dalmond Trade House Limited (NICOSIA,CYPRUS).
При цьому, статтею 58 МКУ визначено, що особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Крім того, частиною 15 ст. 58 МК України передбачено, що декларант має право відповіді та надання доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Проте, декларантом до митного органу жодних документів на підтвердження відсутності впливу взаємопов'язаності на ціну товару до митниці не надано.
4) Позивачем до митного оформлення надано інвойс від 13.04.2015 № 2400222497, скан-копія якого не містить жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць.
Враховуючи викладене, відповідач дійшов до висновку, що надані декларантом у підтвердження митної вартості оцінюваного товару документи містять численні розбіжності та невідповідності, які унеможливили використання таких документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення позивачем митної вартості товару, відповідач зобов'язав позивача протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності):
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларанта повідомлено про можливість (відповідно до ч. 6 ст.53 МКУ) подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Листом від 23.04.2015 р. № 062Д/937, надісланим у складі електронного повідомлення, декларантом проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч. 3 ст. 53 МКУ, та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно ч.8 ст.55 МКУ.
З огляду на ненадання декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару № 110010000/2015/600332/1 від 23.04.2015 року, відповідно до якого митну вартість скориговано за резервним методом за ціною подібного товару, митне оформлення якого вже було здійснено, оформленого за МД № 112030000/2015/000793 від 21.01.2015 р. (т.1 а.с. 22).
Спірний товар відповідно до положень ч.7 ст. 55 МКУ був випущений у вільний обіг за ціною 0,373 дол. США/кг (враховано хімічний склад, марку, виробника, сферу застосування, час ввезення, розмір партії) за митною декларацією від 23.04.2015 р. № 110010000/2015/002968.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що суд не має підстав підміняти собою митний орган у разі виникнення у відповідача обґрунтованих сумнівів в визначенні декларантом митної вартості.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Водночас, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З матеріалів справи вбачається, що фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності, а також не надання на вимогу митниці додаткових документів.
Отже, враховуючи обставини, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, визначальним у цій справі є встановлення обставин, які свідчать про наявність у митниці обґрунтованих підстав вважати, що подані позивачем документи не підтверджують заявлену митну вартість, а також наявність у митниці правових підстав для витребування додаткових документів.
1. Проте, відсутність банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару пов'язана з тим, що розрахунки за Контрактом станом на час митного оформлення товару не були здійснені, що зумовлено прийняттям сторонами Додаткової угоди №5 до Контракту, за якою строк дії Контракту продовжено до 31.01.2016р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за контрактом (т.1 а.с. 33,34).
Тим більш, за умовами Контракту (п.12.3) авансовий платіж здійснюється покупцем протягом 20-ти банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку, а відповідно до п.11.1 цього Контракту оригінал рахунку на поставлений товар передається Покупцеві разом з товаром. Крім того, в пункті 12.2 Контракту передбачено, що товар, який постачається, може бути оплачений покупцем протягом 10 днів з дати постачання цього товару. Враховуючи відсутність рахунку на оплату товару, його було поставлено без авансового платежу і це не суперечить умовам договору.
2. Крім того, є безпідставними посилання відповідача на те, що електронна копія МД країни експорту наявна в ЄАІС ДМСУ не містить у гр. 20 умов поставки. Проте, такі посилання відповідача не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, оскільки наявна в матеріалах справи МД країни експорту містить такі відомості (а.с.44). Тим більш, посилаючись на цю обставину, як на розбіжність у поданих документах, митний орган, фактично, зобов'язав позивача з'ясовувати причини відсутності умов поставки в декларації, яка знаходиться в базі даних Митного органу.
3. Щодо доводів митного органу про те, що за інформацією офіційного сайту http://magnezit.ru ТОВ «Группа Магнезит» є керуючою компанією міжнародного холдингу та контролює продавця товарів Dalmond Trade House Limited (Кіпр), тому є підстави вважати, що ці взаємовідносини мали вплив на формування ціни імпортованих товарів. Слід зазначити, що контракт було укладено між ПАТ «ДМК ім. Дзержинського» та Dalmond Trade House Limited (Кіпр), який діяв на виконання комісійного поручення виробника ТОВ «Группа Магнезит».
Натомість, Митний кодекс України регулює питання можливої пов'язаності покупця і продавця, а не виробника і продавця. Тим більш, згідно з матеріалами справи вбачається, що поставка товару здійснювалася від ТОВ «Група Магнезит» з Росії, а не через Dalmond Trade House Limited з Кіпру.
Отже це посилання митниці є безпідставним.
4. Крім того, відсутність печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць на скан-копії інвойса від 13.04.2015 №2400222497, не можна вважати розбіжностями, наявністю ознак підробки або те, що він містить не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни. Тим більш, печатка прикордонної служби міститься на залізничній накладній, яка була подана митному органу при митному оформленні товару (т.1 а.с. 38). Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн передбачає проставляння печаток і штампів митними органами на перевізних документах, якими є транспортні та комерційні документи. Тобто перевезення товару може здійснюватися або за транспортними документами і/або за комерційними.
Таким чином, відсутність печатки митного органу на поданому інвойсі не суперечить чинному законодавству України, оскільки цей інвойс (рахунок-фактура) вказаний у додатку до залізничної накладної, і на цій накладній містяться усі необхідні печатки митних органів.
Отже, зазначені митницею, в якості розбіжностей, обставини, не впливають на числове значення заявленої митної вартості товару. Відповідно, у митниці не існувало правових підстав для відмови у визнанні митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
При цьому, помилковими також є доводи відповідача щодо безпідставного ненадання позивачем додатково витребуваних документів, оскільки, за встановлених обставин, митниця не мала правових підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України, для їх витребування.
Безпідставним також є визначення відповідачем митної вартості товару на підставі резервного методу з урахуванням наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості за МД ІМ 40 № 112030000/2015/000793 від 21.01.2015р., МД ІМ 40№ 112030000/2015/001024 від 27.01.2015р. (т.1 а.с. 73,74), оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядним методом, адже, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому, безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Крім того, суд враховує той факт, що в рішенні про коригування митної вартості відповідачем не зазначені джерела отримання інформації, тому застосування резервного методу визначення митної вартості з підстав відсутності інформації є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що аналіз наданих позивачем документів свідчить про те, що відомості про заявлену ним митну вартість є об'єктивними, та такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
Митницею не доведено правомірність витребування додаткових документів та як наслідок неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
Відтак позовні вимоги про визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/6003332/1 від 23.04.2015р. та прийнятої на його підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110010000/2015/00307 від 23.04.2015р підлягають задоволенню.
У відповідності з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте відповідач протягом розгляду справи не довів у процесуальний спосіб правомірність оскарженого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для його скасування та прийняття нової постанови якою позов слід задовольнити повністю.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі №804/15218/15 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600332/1 від 23.04.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/00307 від 23.04.2015 року.
Стягнути з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України на користь публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у розмірі 3897 (три тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн. 60 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 27 листопада 2017 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко