Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
27 листопада 2017 року справа № 812/505/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року по справі № 812/505/17 за позовом ОСОБА_2 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.08.2015 року № Ф-32,-
31 березня 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач-1, Новоайдарське відділення Старобільської ОДПІ), Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач-2, Старобільська ОДПІ), Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач-3, Слов'яносербська ОДПІ), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправною та скасувати вимогу від 17.08.2015 № Ф-32 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 17150,88 грн. (а.с. 2-3, 20-22).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року адміністративний позов задоволений частково, визнано протиправною та скасовано вимогу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 17 серпня 2015 року № Ф-32 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з ІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року в сумі 6339,75 грн. (а.с. 60-62).
Не погодившись з таким рішенням, Слов'яносербська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову (а.с. 71-73). В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що єдиною підставою для задоволення позовних вимог позивач зазначив проведення державної реєстрації Старобільської ОДПІ з істотним порушенням законодавства. Проте, в постанові судом зазначені інші підстави для задоволення позову платника податків, а саме звільнення від сплати ЄСВ у зв'язку з проведенням АТО. Отже, суд вийшов за межі позовних вимог.
Крім цього апелянт зазначає про порушення позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 99 КАС України.
Також зазначив, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - № 1669-VII), на який посилається суд визначено заходи підтримки для суб'єктів господарювання саме у зв'язку з існуванням надзвичайних та невідворотних обставин, які відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР є форс-мажорними та підлягають засвідченню ТПП.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.
ОСОБА_2, 27.12.2011 року зареєстрований як фізична особа-підприємець Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області, перебуває на податковому обліку платника податків у Старобільській ОДПІ (Новоайдарське відділення) 28.12.2011 за № 18961, перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного внеску, адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 52).
За даними картки особового рахунку платника ОСОБА_2 станом на 31.07.2015 має заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 17150,88 грн. (а.с. 53-56).
17 серпня 2015 року Старобільською ОДПІ сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-32, у якій зазначено що загальна сума боргу ОСОБА_2 станом на 31 липня 2015 року становить 17 150,88 грн. (а.с. 4, 51).
06 червня 2016 року позивач звернувся до Новоайдарського відділення Слов'яносербської ОДПІ із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску з 14.04.2014 року та до дати завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (а.с. 4а).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що позивач зареєстрований та здійснював у спірний період господарську діяльність на території, де здійснюється антитерористична операція, тому в даному випадку податковий орган приймаючи рішення в частині сплати недоїмки за період з ІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року в сумі 6 339,75 грн., діяв з порушенням чинного законодавства України.
Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VІ), Законом № 1669-VII та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом № 2464-VI.
Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 цього Закону на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
З матеріалів справи вбачається, що сума недоїмки, визначена у спірній вимозі у розмірі 17150,88 грн., частково включає в себе суму 6 339,75 грн. сформовану за період з ІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року.
Спірним питанням даної справи є звільнення платника єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Статтею 1 Закону № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405.
Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669-VII розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено.
Таким чином, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону не було внесено.
На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.
Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт. Новоайдар, Новоайдарського району, Луганська область.
Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 року.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить смт. Новоайдар, Новоайдарського району, Луганська область.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.
В матеріалах справи наявна заява позивача до відповідача про звільнення від сплати єдиного внеску з 14.04.2014 року та до дати завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (а.с. 4а).
При цьому позивача звільнено від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, вимоги Закону № 1669 та Закону № 2464-VІ, не передбачають надання сертифікату ТПП України, оскільки таке звільнення передбачене в силу Закону.
Таким чином, з огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 17 серпня 2015 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.
Таким чином, спірна вимога про сплату недоїмки та застосування наслідків такої не сплати є протиправною на момент її формування.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що приписи Законів № 1669 та № 2464-VІ не скасовують обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна вимога від 17 серпня 2015 року № Ф-32 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з ІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року в сумі 6 339,75 грн., винесена відповідачем всупереч діючій на той момент нормі закону, тому позов підлягає частковому задоволенню.
Стосовно посилання апелянта на пропуск строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду докази, якими обґрунтовано поважність пропуску строку звернення до суду, на підставі яких суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом.
Щодо посилання апелянта, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, на те, що позивач у позові єдиною підставою для задоволення позовних вимог зазначив проведення державної реєстрації Старобільської ОДПІ з істотним порушенням законодавства, а не підстави, які зазначені судом в частині звільнення від сплати ЄСВ у зв'язку з АТО, колегія суддів зазначає, що 04 липня 2017 року позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог у відповідності до ст. 137 КАС України, до якої було подано адміністративний позов зі зміненим мотивуванням, за якими судом було відкрито провадження у справі та спрямовано на адресу сторін із подальшим розглядом по суті. Також, колегія суддів зазначає, що задоволення позовних вимог судом першої інстанції з інших підстав ніж заявлені позивачем, не може вважатися виходом за межі позовних вимог, оскільки це стосується лише мотивування задоволення позовних вимог та не змінює їх суті.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року по справі № 812/505/17 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року по справі № 812/505/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді Л.В. Ястребова
І.Д. Компанієць