Головуючий у 1 інстанції - Мірошниченко Л.Є.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
27 листопада 2017 року справа № 243/8167/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року по справі № 243/8167/17 за позовом ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
13 вересня 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернулась до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Слов'янське ОУПФУ) з вимогами про визнання дій відповідача щодо припинення їй пенсійних виплат неправомірними та зобов'язання поновити їй нарахування та виплату пенсії за віком та сплатити заборгованість за період, починаючи з 01.04.2016 року, на її рахунок, відкритий в уповноваженому банку ПАТ «Державний ощадний банк України».
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 адміністративний позов задоволений частково, внаслідок чого: визнано неправомірним та скасовано рішення відповідача про припинення виплати пенсії ОСОБА_2; зобов'язано відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з березня 2016 року; допущено негайне виконання постанови суду в частині присудження виплати пенсії ОСОБА_2 в межах суми стягнення за один місяць; в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції відповідач (далі - апелянт) звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в доводах якої зазначив, що підставою для припинення виплати пенсії позивачу був лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 29 лютого 2016 року за вих. № 875/02-3/34 та інформація, що надана Службою безпеки України.
На підставі викладеного апелянт просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію за віком (а.с. 10), відповідно до довідки від 04 грудня 2014 року № 1429011360 позивача взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції з м. Горлівка до м. Слов'янську (а.с. 11).
Як вбачається з матеріалів даної справи і не є спірним між сторонами пенсія не виплачується позивачу з березня 2016 року, при цьому відповідач обумовлює припинення виплати пенсії наявністю листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 29 лютого 2016 року за вих. № 875/02-3/34 та інформацією, що надана Службою безпеки України.
Таким чином спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно припинення виплати пенсії позивачу з березня 2016 року та як наслідок, наявність підстав для поновлення, нарахування та виплати пенсії позивачу.
З приводу викладеного колегія суддів звертає увагу, що право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-VI.
Частиною 1 статті 47 вказаного Закону встановлено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема в інших випадках, передбачених частиною 1 статті 49 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною першою статті 49 вказаного закону та включають таки випадки для припинення пенсії:
- якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
- у разі смерті пенсіонера;
- у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
- в інших випадках, передбачених законом.
Будь яких інших підстав для припинення виплати пенсії не передбачено, а тому посилання апелянта на лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 29 лютого 2016 року за вих. № 875/02-3/34 та інформацію, що надана Службою безпеки України, як на підстави для припинення виплати пенсії, не приймаються судом апеляційної інстанції
Крім цього відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення: створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 49 Конституції України).
При цьому пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року роз'яснено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.
Тобто в даному випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього на відміну від інших громадян України певні перешкоди в отриманні її пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю, та потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, не передбачених пенсійним законодавством, зокрема перевірка за місцем фактичного проживання, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття при цьому пенсійним фондом відповідного рішення.
До того ж колегія суддів звертає увагу, що відповідач жодного рішення про припинення виплати пенсії позивачу не приймав, та в матеріалах справи відсутнє документальне обґрунтування прийняття відповідного рішення про відмову в призначенні пенсії.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеному в мотивувальній та резолютивній частині постанови про визнання неправомірним та скасування рішення відповідача, яке останнім взагалі не приймалось, тому в цій частині з урахуванням вимог статті 201 КАС України постанова підлягає зміні, шляхом виключення її другого абзацу з резолютивної частини, а з огляду на те, що позивач в позовній заяві просив визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії, то в даному випадку, з метою повного захисту порушеного права позивача, резолютивну частину постанови необхідно додати абзацом наступного змісту: «Визнати неправомірними дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2.».
Враховуючи викладене, у зв'язку з правильним по суті вирішенням справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального права в частині скасування рішення, яке не приймалось пенсійним фондом, керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року по справі № 243/8167/17 - задовольнити частково.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року по справі № 243/8167/17 - змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року другий абзац наступного змісту: «Визнати неправомірним та скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про припинення виплати пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2.», та доповнити резолютивну частину постанови абзацом наступного змісту: «Визнати неправомірними дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2.».
В іншій частині постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року по справі № 243/8167/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді Л.В. Ястребова
І.Д. Компанієць