Копія
Справа № 688/3484/16-ц
Провадження № 22-ц/792/1266/17
23 листопада 2017 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі головуючого судді - Гринчука Р.С.,
суддів: Грох Л.М., Костенка А.М.
секретар - Гриньова А.М.
за участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката ОСОБА_2,
представника виконкому Шепетівської міської ради - ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2017 року та на додаткове рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації, визнання права власності на приміщення,
У вересні 2016 року ОСОБА_5, який під час розгляду справи в суді першої інстанції змінив прізвище на «Дейс»,звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_4, фактичне прізвище якої на дату розгляду справи в суді «Чоловська», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації, визнання права власності на приміщення.
В обґрунтування позову зазначав, що розпорядженням №103 виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 16.11.2010 року було передано в спільну часткову власність його та відповідача (по ? частці) приміщення житлового блоку №506 гуртожитку, який знаходиться по вул. Залізничній, 53-А, в м. Шепетівці. На підставі зазначеного розпорядження 19.11.2010 року було оформлено свідоцтво про право спільної часткової власності на зазначене приміщення серії САВ №190838 та 19.11.2010 року здійснено державну реєстрацію права власності. На думку позивача, розпорядження виконавчого комітету Шепетівської міської ради в частині передачі 1/2 частки вказаного житлового блоку у власність ОСОБА_6 є незаконним і підлягає скасуванню з наступних підстав. В 2010 році він перебував за межами України, а тому доручив своєму сину здійснити на нього приватизацію житлового блоку гуртожитку, який було надано йому під час роботи в Службі Безпеки України, для чого ним було надано на ім'я сина відповідне нотаріально посвідчене доручення. Зазначену приватизацію сином було зроблено, про що він усно його повідомив, але жодних документів з цього приводу йому не передав.
В подальшому йому стало відомо, що окрім нього співвласником вказаної квартири, в якій на той час був зареєстрований лише він один, є його колишня дружина ОСОБА_6 Однак остання з 1998 року змінила своє місце проживання та реєстрації, з 2006 року є громадянкою ОСОБА_7 Федерації, тому вона не мала правових підстав на безоплатне отримання житла, в зв'язку з чим розпорядження виконавчого комітету Шепетівської міської ради в цій частині підлягає скасуванню.
За таких обставин ОСОБА_1, змінивши позовні вимоги під час розгляду справи в суді, просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №103 від 16.11.2010 року в частині передачі та оформлення 1/2 частки права власності на блок №506 гуртожитку по вул. Залізничній, 53-А, в м. Шепетівці за ОСОБА_4; визнати недійсним свідоцтво серії САВ №190838 від 19.11.2010 року про право власності ОСОБА_4 на вищевказане приміщення в гуртожитку, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 19.11.2010 року, запис №7237 в цій же частині та визнати за ним право власності на приміщення житлового блоку №506 по вул. Залізничній, 53-а в м. Шепетівці.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на приміщення житлового блоку №506 по вул. Залізничній, 53А в м. Шепетівці відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення та додаткове рішення, ухваливши нове про задоволення позову в повному обсязі. На думку апелянта судом неповно встановлено фактичні обставини, допущено порушення норм процесуального права.
Суд обґрунтував свої висновки, зокрема, заявою представника відповідача про пропуск строку позовної давності. Разом з тим, як зазначає апелянт, відповідачем у справі є ОСОБА_4, яка володіє 1/2 частки спірного житлового блоку, а не ОСОБА_6, інтереси якої представляв ОСОБА_8 в суді. Доказів на представництво ним інтересів ОСОБА_4 до суду не надано, а тому заяву ОСОБА_8 суд не повинен брати до уваги. Судом не враховано, що 14.11.2011 року апелянт звертався в БТІ за довідкою про те, хто є власником спірного житлового блоку для подання до Шепетівського районного суду, однак відповіді так і не отримав. Про порушення своїх прав йому стало відомо лише 26.02.2014 року, а тому саме з цієї дати повинен рахуватися строк позовної давності, а не з 2011 року.
Судом також не було досліджено питання щодо права відповідача на отримання безоплатно у власність частини приміщення гуртожитку з урахуванням її громадянства та інших обставин, які передбачені нормативними актами щодо приватизації житла.
В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, підтримала рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом встановлено, що 16.11.2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до органу приватизації з письмовою заявою про передачу у спільну часткову власність у рівних частках жилого приміщення №506 в гуртожитку по вулиці Залізничній, 53А в м. Шепетівці Хмельницької області.
В справі про приватизацію приміщення в гуртожитку інтереси ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю від 24.11.2008 року, яка на час розгляду справи в суді є чинною, представляв ОСОБА_9
Відповідно до довідки про склад сім'ї, яка була подана на розгляд органу приватизації, у приміщенні гуртожитку постійно проживали і мали право на приватизацію житла наймач ОСОБА_5 та його дружина, ОСОБА_4
На підставі розпорядження №103 виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 16.11.2010 року у спільну часткову власність (по ? частці) ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приміщення житлового блоку №506 гуртожитку, розташованого по вулиці Залізничній, 53А в м. Шепетівці Хмельницької області.
19.11.2010 року було оформлено свідоцтво про право спільної часткової власності на вказане приміщення та проведено державну реєстрацію права власності.
Як вбачається зі змісту свідоцтва про одруження від 21.08.1998 року та повторного свідоцтва про шлюб, виданого 27.08.2009 року, сторони зареєстрували шлюб 05.10.1985 року у Великорусавській сільській раді Томашпільського району, після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка зазначено як ОСОБА_4, прізвище дружини вказано як ОСОБА_6.
В той же час відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 16.05.1992 року, після реєстрації шлюбу між сторонами прізвище дружини змінено з «Чоловська» на «Лиса».
Як вбачається з паспорта громадянина України НВ559202, виданого Шепетівським МВ УМВСУ в Хмельницькій області 12.02.2010 року прізвище відповідача значиться як «Лиса».
Відповідно до паспорта громадянина України АА790243, виданого 24.05.2011 року Ленінським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, прізвище відповідача зазначене як ОСОБА_6.
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради 12.10.2016 року, місце проживання ОСОБА_6 зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 04.09.2008, № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, мають право на приватизацію займаного житла у вигляді окремої кімнати (кількох кімнат, жилих блоків, секцій). Приватизація жилих приміщень (кімнат, жилих блоків, секцій) у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частина 1 статті 5 Закону України від 19.06.1992 року, № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначає, що до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 8 Закону України від 19.06.1992 року, № 2482-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку).
Передача квартир (будинків), кімнат у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), кімнат у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).
Передача квартир (будинків), кімнат у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), кімнат у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
Як вбачається з матеріалів щодо приватизації спірного житлового приміщення, на дату проведення приватизації відповідач ОСОБА_6 мала статус громадянина України, відносилася до членів сім'ї позивача ОСОБА_1, перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, була зареєстрована та постійно проживала в приміщенні житлового блоку №506 гуртожитку по вулиці Залізничній, 53А в м. Шепетівці Хмельницької області, тому мала право нарівні з позивачем приватизувати частину спірного житла.
Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідачем у справі і співвласником спірного майна є ОСОБА_4 а не ОСОБА_6, до якої він не пред'являв жодних претензій, є безпідставними.
Як вбачається з досліджених судом доказів, зокрема фотокопії паспортів та офіційних повідомлень відповідних державних установ, після приватизації частини приміщення гуртожитку у 2010 році відповідачем було змінено прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_6, яке і є дійсним на час розгляду справи в суді.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив виключно з того, що в даному випадку сплив строк позовної даності.
Однак цей висновок суду слід визнати необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
В п. 11 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вказано, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції представник виконкому Шепетівської міської ради звернувся із письмовою завою про застосування наслідків спливу позовної давності посилаючись на те, що про порушення свого права в даному випадку позивач ОСОБА_1 дізнався в листопаді місяці 2011 року, коли звернувся до начальника КП «Шепетівське БТІ» із письмовим запитом щодо власників спірної квартири.
Суд погодився з доводами відповідача і помилково відмовив в позові в зв'язку зі спливом позовної давності, при цьому не встановив дійсних обставин справи, не вирішив питання щодо доведеності позовних вимог.
В апеляційному порядку було встановлено необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, тому відмовити у позові необхідно саме з підстав його недоведеності, а не через сплив позовної давності.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2017 року та додаткове рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації, визнання права власності на приміщеннявідмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук
Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач - Гринчук Р.С.
Категорія №2,5