Провадження № 33/792/542/17
Справа № 686/16294/17 Головуючий в 1-й інстанції Місінкевич А. Л.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережний С. Д.
24 листопада 2017 року м. Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області Бережний С.Д., при секретарі судового засідання Плюти В.С., за участі особи яка притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року, -
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 320 грн.
За постановою судді Іванюк В.П., 15 серпня 2017 року близько 00 год. 31 хв. на 249 кілометрі автодороги М-12 Стрий-Знам'янка керував транспортним засобом марки Volkswagen Vento д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується довідкою ХОНД № 3506 від 15.08.2017 року.
Даними діями ОСОБА_2 порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, як необгрунтовану та незаконну, а провадження по справі закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення. Просить викликати в судове засідання для надання пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. При цьому, на його думку суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду. Вказує, що в порушення ст. 268 КУпАП, судом під час розгляду справи, не були досліджені усі обставини справи, допитані інспектори патрульної служби та очевидці, не взято до уваги його особу. Зазначає, що матеріали справи не містять відомості про ступінь його сп'яніння, і з протоколу про адмінправопорушення та висновку не вбачається, яким засобом проведено дослідження на стан алкогольного сп'яніння, його реквізити та технічні параметри. Вказує, що судом було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання щодо виклику свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які є очевидцями події. Звертає увагу, що автомобілем він не керував, а на водійському сидінні перебувала ОСОБА_7, що підтверджується відеозаписом який міститься в матеріалах справи. Вказує, що пояснення до протоколу про адмінправопорушення надавав під тиском поліцейських. Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення був складений у присутності свідків, проте їх прізвища в ньому не вказані. Зазначає, що в постанові суду відсутні докази в підтвердження порушення ним конкретних пунктів ПДР України.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3 на підтримання поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи. Підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку у їх сукупності.
Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2017 року, згідно якого ОСОБА_2 15 серпня 2017 року близько 00 год. 31 хв. на 249 кілометрі автодороги М-12 Стрий-Знам'янка керував транспортним засобом марки Volkswagen Vento д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком ХОНД № 3506 від 15.08.2017 року. Чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. (а.с.1)
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено прізвища очевидців, оскільки згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 р.) водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
В матеріалах провадження міститься пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про те що в їх присутності ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, та виявив бажання пройти такий огляд в медичному закладі. (а.с.3-4)
ОСОБА_2 підписуючи протокол про адміністративне правопорушення надав пояснення «З протоколом згідний», будь - яких зауважень до нього не зазначив. Крім того, з наявних в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він визнав факт керування транспортним засобом після вжиття алкогольних напоїв (а.с.6).
Підстав не довіряти цим показам у суду немає.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КпАП України є законним та обгрунтованим.
Доводи ОСОБА_2, проте що матеріали справи не містять відомості про ступінь його сп'яніння, і з протоколу про адмінправопорушення та висновку не вбачається, яким засобом проведено дослідження на стан алкогольного сп'яніння, спростовується Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р №1452/735), відповідно до якої огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи, про що був складений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 3506 від 15.08.2017 р. згідно якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, який підписаний останнім, зауважень і доповнень він не надав. (а.п. 5).
Та обставина, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння на момент медичного огляду 15.08.2017 року підтверджується і даними акту №3506 ХОНД, який лікар - нарколог ОСОБА_11 підтримав в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, та пояснив, що ОСОБА_2 перевірявся на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та по об'єктивним ознакам поведінки, рухів тіла та запаху алкоголю з рота. Підстав не довіряти цим даним у суду немає.
В суді апеляційної інстанції були допитані працівник поліції ОСОБА_12, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Згідно ст.251 КУпАП фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд дав належну оцінку наявним доказам по справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, судом визнані такими що не відповідають дійсності, оскільки не узгоджуються з сукупністю зібраних по справі доказів.
Як вбачається з даних відеозаписів, ОСОБА_2 після зупинки його автомобіля працівниками патрульної служби з водійського сидіння перемістився на переднє пасажирське сидіння, а жінка яка була з ним пересіла на місце водія.
Також, як встановлено з даних відеозаписів, які були досліджені судом, тиску на ОСОБА_2 зі сторони працівників поліції не було.
Зазначені обставини в їх сукупності давали судді підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України, тобто у вчинені правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_2 про порушення судом під час розгляду справи ст. 268 КУпАП.
У санкції частини 1 ст. 130 КУпАП визначено безальтернативний розмір штрафу та строк позбавлення права керування транспортним засобом. Пунктом 28 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14 роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що КУпАП не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.
Судом при постановлені рішення було взято до уваги, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має на утриманні неповнолітіх дітей, та накладено на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, в межах санкції цієї статті.
Посилання захисника ОСОБА_3 про те, що судом були порушені права ОСОБА_2, оскільки в суді не брав участь прокурор, не беруться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки належним чином повідомлений прокурор не з'явився в судове засідання, що ніяким чином не погіршило правове становище ОСОБА_13 притягнутого до адмінвідповідальності.
За таких обставин підстав для скасування чи зміни постанови судді не має.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 09 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області /підпис/
Згідно з оригіналом:
суддя Апеляційного суду
Хмельницької області С.Д. Бережний