Справа № 681/993/16-ц
23 листопада 2017 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Горщар А.Г.
за участю секретарів Калінка А.А., Будника Д.О., Салюк Т.М.
прокурорів Карпюка А.М., Мацюка О.Ю., представників відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне
цивільну справу за позовом прокурора Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпорядження, наказів та договорів оренди земельних ділянок, -
встановив:
Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив: скасувати розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації (далі РДА) № 407/2012-р від 26.09.2012 року про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Кустовецької сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства; визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземкагенства у Хмельницькій області (далі Головне управління), якими затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею 131,5132 га, розташовані за межами населених пунктів Кустовецької сільської ради, а саме: від 15.05.2015 року № 22-4660-СГ, № 22-4661-СГ та № 22-4662-СГ; визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладених між Головним управлінням та ОСОБА_4, зокрема:
від 11.06.2015 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6823683500:05:007:0447 площею 27,3873 га розташованої за межами населених пунктів Кустовецької сільської ради Полонського району;
від 11.06.2015 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6823683500:04:002:0042 площею 55,7339 га розташованої там же;
від 11.06.2015 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6823683500:04:004:0054 площею 48,3920 га розташованої там же.
В обґрунтування позову зазначав, що передача ОСОБА_4 в оренду вищезазначених земельних ділянок відбулась в порушення норм земельного законодавства, зокрема при винесенні головою РДА оспорюваного розпорядження та Головним управлінням наказів, не надано належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заяві ОСОБА_4 щодо обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, не перевірено і не враховано обставин, які спростовують дійсність волевиявлення заявника, наявність у нього бажання створити фермерське господарство та спроможність вести його у виді - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, чим було створено передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового одержання в користування земель державної власності поза передбаченою Законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів. Також, прокурор вказував, що земельні ділянки, надані в оренду ОСОБА_4, перебувають на значній відстані одна від одної, чим допущено порушення щодо надання земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства єдиним масивом, та що вказаний відповідач самостійно не зміг би здійснювати обробіток виділених для нього земельних ділянок, а тому не спроможний вести господарство такого виду. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про незаконність згаданих розпорядження голови РДА та наказів Головного управління, а відтак посилаючись на положення ст.ст.203, 208, ч.1 ст.215, ст.216 ЦК України вважає недійсними оспорювані ним договори оренди земельних ділянок.
В судовому засіданні представники прокуратури заявлений позов підтримали та просили його задовольнити.
Представник РДА у поданих запереченнях позов визнав частково, зазначивши, що РДА погоджується з позицією прокурора в частині визнання недійсним та скасування розпорядження РДА, наказів Головного управління і визнання договорів оренди недійсними, однак не погоджується з позовною вимогою щодо стягнення судового збору з усіх відповідачів, а вважає, що судовий збір підлягає стягненню лише з ОСОБА_4 (а.с.46, 47).
Представник Головного управління позов не визнав, свої заперечення виклав у письмовій формі (а.с.76-78, 162-164).
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_1 позов заперечив, пояснив, що його довірителю на законних підставах були передані в оренду вищезгадані земельні ділянки, після чого він заснував фермерське господарство, яке здійснює свою діяльність відповідно до його статуту.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 11.09.2012 року ОСОБА_4 подав на ім'я голови Полонської РДА заяву, в якій просив надати йому земельну ділянку орієнтовною площею 160 га, яка знаходиться на території Кустовецької сільської ради для створення фермерського господарства з метою вирощування та розвитку галузі тваринництва (а.с.30).
До вказаної заяви ним додано також копію диплома про наявність агрономічної освіти (а.с. 31).
26.09.2012 року головою РДА було видано розпорядження № 407/2012-р, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 160 га за рахунок земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів Кустівецької сільської ради (а.с.29).
Після виготовлення відповідних проектів землеустрою та затвердження Полонською районною радою 19.12.2014 року технічної документації грошової оцінки трьох земельних ділянок для ведення фермерського господарства, які надаються ОСОБА_4, Головне управління видало згадані вище накази, якими затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_4 три земельні ділянки загальною площею 131,5132 га, розташовані за межами населених пунктів Кустовецької сільської ради, а 11.06.2016 року між вказаними особами були укладені договори оренди вищезазначених земельних ділянок (а.с.11-27, 145-150).
19.06.2015 року установчими зборами засновника ОСОБА_4 було затверджено статут фермерського господарства «Кустівецьке», яке 23.06.2015 року було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.50-66).
Відповідно до розділу 4 вказаного Статуту ОСОБА_4, як засновник та член фермерського господарства, якому належить 100% частки в складеному капіталі господарства, передав в якості внеску до складу його майна, зокрема майнові права на орендовані ним під створення фермерського господарства вищезгадані земельні ділянки.
Як вбачається із даних статистичної та податкової звітності фермерського господарства «Кустівецьке» за 2016 та 2017 роки, дане господарство здійснювало обробіток земель, отримувало дохід від вирощеної продукції.
Вирішуючи питання законності позовних вимог прокурора, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» у редакції на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
Згідно ст.7 названого Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються, зокрема до відповідної районної державної адміністрації.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
За положеннями ст.8 Закону після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається із доводів прокурора, викладених у позові, незаконність оскаржуваних ним розпорядження голови РДА, наказів Головного управління, договорів оренди земельних ділянок полягає у тому, що названими органами не надано належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заяві ОСОБА_4 щодо обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, не перевірено і не враховано обставин, які спростовують дійсність волевиявлення заявника, наявність у нього бажання створити фермерське господарство та спроможність вести його у виді - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, чим було створено передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового одержання в користування земель державної власності поза передбаченою Законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.
Такі доводи позивача є припущеннями, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів з приводу наявності вказаних обставин прокурор не надав.
Разом з тим, відповідачами надані вищезгадані докази, які об'єктивно свідчать про те, що ОСОБА_4, при вирішенні питань щодо передачі для нього в оренду вказаних земельних ділянок, мав дійсний намір створити фермерське господарство, що ним одразу же після укладення договорів оренди здійснено.
Також, назване фермерське господарство після свого утворення здійснює на орендованих землях вирощування сільськогосподарської продукції, що підтверджується даними статистичної та податкової звітності.
Крім цього, прокурор зазначав, що земельні ділянки надані в оренду ОСОБА_4 перебувають на значній відстані одна від одної, чим допущено порушення щодо надання земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства єдиним масивом.
У справі встановлено, що спірні земельні ділянки за кадастровими номерами 6823683500:05:007:0447 площею 27,3873 га та 6823683500:04:002:0042 площею 55,7339 га є суміжними, а земельна ділянка за кадастровим номером 6823683500:04:004:0054 площею 48,3920 га розташована від них на відстані приблизно 6 км.
З цього приводу суд зазначає, що єдиний масив може складатися з кількох окремих ділянок, а не кількох окремих земельних ділянок, розташованих одна біля одної.
Саме таку позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 14.06.2017 року при розгляді справи № 676/4463/15-ц.
Як вбачається із заяви ОСОБА_4 про надання йому земельної ділянки в оренду в ній відсутні вимоги передбачені ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» щодо зазначення в заяві кількості членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
Разом з тим, на думку суду, такі недоліки заяви не впливають на законність спірного розпорядження голови РДА та наказів Головного управління, оскільки ОСОБА_4 мав дійсні наміри на отримання земельної ділянки в оренду саме з метою створення фермерського господарства, яке він в установленому законом порядку заснував, та воно здійснює свою діяльність щодо вирощування на орендованих ним земельних ділянках сільськогосподарської продукції.
Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про законність оскаржуваних прокурором розпорядження голови РДА та наказів Головного управління, а відтак відсутні також підстави для задоволення вимоги позову про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.
Керуючись наведеним, ст.ст.10, 60, ч.3 ст.209, ст.ст.212-215, 294 ЦПК України суд, -
ухвалив:
В позові прокурора Шепетівської місцевої прокуратури - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: