Справа № 607/5343/17Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.
Провадження № 22-ц/789/1275/17 Доповідач - Шевчук Г.М.
Категорія - 20
21 листопада 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Шевчук Г.М.
суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,
за участі секретаря - Шмигельська І.З.
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника ТзОВ "Торгсервіс ТМ" - Магдич О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс ТМ», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання укласти договір,-
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 5 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс ТМ», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання укласти договір відмовлено.
Вирішено заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали суду від 25 квітня 2017 року, якою заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» (79018, м. Львів, вул. Стороженка, буд. 32 офіс 4, код ЄДРПОУ 31138298) та будь-яким іншим особам, вчиняти дії пов'язані із переходом права власності на належні цьому підприємству нежитлові приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 скасувати.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що судом першої інстанції допущене грубе порушення норм процесуального права, що і призвело до постановлення незаконного рішення у даній справі.
Так суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи позивача щодо його правової позиції у даній справі та всупереч поданій заяві про зміну предмету позову, заявлені представником позивача в судовому засіданні розглянув справу відповідно до первинної позовної заяви, що не відповідало інтересам позивача. Сама ж заява про зміну предмету позову від 18.09.2017 р. була повернута судом представнику позивача після завершення судового розгляду та оголошення вступної та резолютивної частини рішення. Відтак слід вважати незаконним рішення суду першої інстанції, яким повністю відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 та, як наслідок, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали від 25 квітня 2017 року. За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав зіславшись на доводи викладені в ній.
Представник ТзОВ "Торгсервіс ТМ" Магдич О.О. апеляційну скаргу заперечила рішення вважає законним і обгрунтованим.
Інші сторони, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд за їх відсутності.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
З урахуванням вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив з того, що правових підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 не має.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (далі Попередній договір).
Пунктами 1.1, 1.2 цього договору визначено, що сторони погодили у термін не пізніше 17 листопада 2016 року укласти договір купівлі-продажу (далі Основний договір) за яким ОСОБА_4 зобов'язується передати, а ОСОБА_1 прийняти та оплатити згідно умов цього, а також Основного договору, об'єкт нерухомого майна - Приміщення.
На момент укладення Попереднього договору Приміщення належало ТзОВ «Агрокомбінат-Тернопіль».
На виконання вимог п. 2.2.1. попереднього договору позивач передав ОСОБА_4, аванс в сумі 523290 грн., що еквівалентно 20000 дол. США. У встановлений в Попередньому договорі строк Основний договір укладений не був.
17 серпня 2017 року аванс, сплачений позивачем згідно Попереднього договору, був йому повернений, що підтверджується копією заяви, посвідченої приватним нотаріусом Дитюк Г.М., зареєстрованої в реєстрі за № 1249.
Положення частини другої статті 635 ЦК України містять спеціальну норму, якою передбачено перелік правових наслідків порушення попереднього договору.
Цією нормою встановлено обов'язок сторони, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Припинення зобов'язання з попереднього договору внаслідок неукладення основного договору протягом встановленого попереднім договором строку унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов'язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов'язання як правової підстави для виникнення в набувача права власності на майно.
Положеннями ЦК України й інших актів цивільного законодавства, прямо не передбачено такий правовий наслідок невиконання попереднього договору, як відшкодування збитків у спосіб визнання права власності на річ, що мала бути придбана в майбутньому за договором купівлі-продажу.
Таку правову позицію, викладено Верховним Судом України у справі № 6-226цс14.
Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки примушування до угоди, яка ґрунтується на попередньому договорі, чи визнання її укладеною за відсутності згоди зустрічної сторони законом не передбачено, оскільки за порушення умов попереднього договору частиною другою статті 635 ЦК України передбачені інші правові наслідки - відшкодування збитків. Крім того, частиною третьою статті 635 цього ж Кодексу передбачено, що зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором.
Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є незаконним, оскільки суд першої інстанції розглянув тільки первинний позов про зобов'язання укласти договір, а не розглянув заяву про зміну предмету позову колегія суддів не бере до уваги як необгрунтовані.
Положеннями ч.1 ст.1 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно керівних роз'яснень, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства» при розгляді справ у суді першої інстанції» відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 25.04.20017 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс ТМ», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання укласти договір. Під час розгляду справи в суді першої інстанції 18.09.2017 р. від позивача надійшла заява про зміну предмету позову в якій він просив стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс ТМ», ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь позивача стягнути 225000,00дол. США ( що становить 5899500,00грн) збитків та 2 304 000,00 грн. моральної шкоди.
Відповідно до статті 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.
Предмет позову, як його один з основних елементів, представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі.
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги позивача до відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що заява позивача про зміну предмету позову не була прийнята до розгляду в порядку, передбаченому ст. 31 ЦПК України, а тому суд першої інстанції на думку колегії суддів підставно розглянув спір в межах позовних вимог поданих в суд першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що позивач в даному випадку не позбавлений права звернутися до суду з позовними вимогами за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 жовтня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Г.М. Шевчук
Судді: О.Я. Міщій
З.Є. Ткач