Справа № 598/1239/17
провадження № 2-а/598/39/2017
іменем України
"24" листопада 2017 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі:
головуючого судді Олещука Б.Т.
при секретарі Демчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у м.Львові ДПП про скасування постанови серії БР №687746 від 25.08.2017р.,-
встановив:
До суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до управління патрульної поліції у м.Львові ДПП про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БР №687746 від 25.08.2017р..
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно вказаної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що він 25 серпня 2017 року о 07 год. 15 хв. на 555км+100м а/д М-06 «Київ-Чоп», керуючи транспортним засобом марки «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1, проїхав на заборонений сигнал світлофора, а саме червоний, чим порушив п.8.7.3е ПДР України.
Позивач вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню як незаконна і необґрунтована, оскільки вона не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства.
Позивач, ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився. Однак, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача ДПП УПП у м.Львові Колодійчук О.В. в судове засідання не з'явилася, однак на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких вона зазначає, що інспектором патрульної поліції Оприщином І.В. при накладенні адміністративного стягнення враховано всі обставини справи про адміністративне правопорушення і прийнято законне і справедливе рішення. Просить справу слухати у відсутності представника відповідача та відмовити повністю в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1.
Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БР №687746 від 25.08.2017р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови: ОСОБА_1 25 серпня 2017 року о 07 год. 15 хв. на 555км+100м а/д М-06 «Київ-Чоп» керуючи транспортним засобом марки «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1, проїхав на заборонений сигнал світлофора, а саме червоний, чим порушив п.8.7.3е ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.28).
Відповідно до підпункту «е» пункту 8.7.3 ПДР України, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Так, частиною 2 статті 122 КУпАП серед іншого передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду на заборонний сигнал світлофора.
В ході розгляду даної справи по суті встановлено твердження позивача? що він керуючи транспортним засобом не вчиняв жодних дій, які б порушували вимоги правил дорожнього руху.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці правопорушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі і про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і частин 1, 2, 3 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст.86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відтак, відповідач зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.
Однак, суду не надано жодних доказів (пояснень осіб, свідків, фото або відео фіксації) на підтвердження порушення позивачем вимог ПДР України, окрім висновків посадової особи патрульної поліції, що зафіксовані в оспорюваній постанові.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - є недоведеним.
Таким чином, беручи до уваги все вищевказане, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували твердження позивача про те, що даного правопорушення він не вчиняв, а тому суд вбачає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у зв'язку з чим слід скасувати постанову серії БР №687746 від 25.08.2017р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 9, 122, 222, 251, 258, 287-289 КУпАП, ст.ст.2, 6, 11, 14, 69, 71, 86, 122, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР №687746 від 25 серпня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Дана постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Олещук