465/4169/17
3/465/3904/17
Іменем України
27.11.2017 м.Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю.М., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, 13.01.2001р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, учня " Львівського готельного та ресторанного коледжу", зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2
за ст. 124 КУпАП
Встановив:
ОСОБА_1, 13.01.2001р.н, 19.05.2017 р., о 17:15 год., у м. Львіві, по вул. Рубчака, 11, керуючи скутером марки HONDA д.н.з. ЕА24-1600371, створив небезпеку для дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не реагував на її зміну, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 В результаті ДТП, пішохід отримав тілесні ушкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1.5,2.3.(б,д) 13.1ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Вищевказані обставини підтверджуються протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №008153 від 17липня 2017 року.
Відповідно до ст. 257 КУпАП, працівниками Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції скеровано до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, 21 листопада 2017 року.
Відповідно до п. 13.1. ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п.2.3.б, ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.;
Відповідно до п.2.3.д, ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно до п.1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 1.1. ПДР України, ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ПДР України, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ відзначив, що, як правило, національні суди, зокрема суд першої інстанції, повинні оцінити подані їм докази.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документам.
Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії БР №008153 від 17липня 2017 року, схему місця ДТП, постанову про закриття кримінального провадження від 23 червня 2017 року протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди, рапорт, суд дійшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_1. наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак правопорушення у даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається з п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи вищенаведене, в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ст.38 КУпАП, провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.38, п.7 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова.
Суддя Ванівський Ю.М.