донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.05.2007 р. справа №35/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Акулової Н.В.
суддів
Гези Т.Д. , Дзюби О.М.
за участю
представників сторін:
від позивача:
Левада Ю.М. за дов. №2126 від 04.08.05р.
від відповідача:
Вінецька Н.В. за дов. б/н від 24.01.07р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Панацея" м.Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
04.04.2007 року
у справі
№35/13 (суддя Мальцев М.Ю.)
за позовом
Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" м.Маріуполь Донецької області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Панацея" м.Маріуполь Донецької області
про
стягнення заборгованості в сумі 9007грн.27коп.
Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" м.Маріуполь Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панацея" м.Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 9007грн.27коп., в тому числі основний борг в сумі 6554,30грн.; пені -27,40грн.; збитків інфляції за період червень 2004р. -листопад 2006р. в сумі 1690,76грн.; 3% річних за період 01.06.2004р. -09.01.2007р. в сумі 734,81грн. (а.с.7).
Відповідно до ст.22 ГПК України позивач надав заяву №569 від 23.03.2007р. про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 7493,90грн., в тому числі: основний борг 5080,42грн., пені - 27,40грн., суми інфляції - 1684,70грн., 3% річних - 701,38грн. (а.с.140).
Рішенням від 04.04.2007 року господарський суд Донецької області (суддя Мальцев М.Ю.) задовольнив позовні вимоги, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Панацея» м.Маріуполь Донецька область на користь Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» м.Маріуполь Донецька область: 5080,42грн. - основного боргу; 701,38 грн. - 3% річних, 1684,70грн. -суми інфляції, 27,40грн. -пені.
Рішення мотивовано тим, що між сторонами укладені договори №2028 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2002 рік від 29.11.2001р., №2028 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2005 рік від 04.01.2005р., згідно з якими Постачальник зобов'язується подавати питну воду до об'єктів Абонента та приймати стоки; 14.06.04р. складений акт №2028-2, яким встановлено, що була зірвана пломба (порушена) на обвідної; нарахування проводились за діаметром водопровідного вводу; позивачем виставлений рахунок №2028, факт отримання якого відповідач не заперечує; в наслідок несвоєчасної оплати за актом №2028-2 від 14.06.04р. з боку відповідача виник борг у сумі 5080,42грн.; відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 5080,42 грн., борг не погашений до теперішнього часу; відповідно п.п.4.6, 5.7 договорів позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачу обґрунтовано нарахована пеня, яка складає 27,40грн.; позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача трьох відсотків річних у сумі 701,38 грн. за період з 01.06.04р. по 09.01.07р. та інфляційної суми у розмірі 1684,70грн. за період з червня 2004р. по жовтень 2006р.; факт заборгованості відповідача в сумі 7493,90грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню; посилання відповідача на те, що спірний акт не підписували представники відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки ці твердження відповідача не спростовують наявність порушень відповідачем Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України виявлених позивачем актом №2028-2 від 14.06.04р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Панацея" м.Маріуполь Донецької області в апеляційній скарзі просить скасувати рішення по справі №35/13, винесене 4 квітня 2007 року господарським судом Донецької області та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, оскільки рішення необґрунтоване, а висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 30 червня 2004 року відповідачу надійшов рахунок №2028 за період червень 2004 року на суму 5578,94грн.; після отримання рахунку, відповідач направив лист на адресу позивача з проханням дати роз'яснення, чому була нарахована така сума; одержавши відповідь на лист проте, що при проведенні перевірки 14 червня 2004 року контролером Сакович Е.А. був складений акт №2028-2, у якому зазначено, що у відповідача зірвана пломба і надалі нарахування будуть здійснюватись по діаметру водопровідного введення; одержавши разом з листом копію акта перевірки, з якого вбачається, що представники підприємства не підписували цей акт, а на місці підпису стояв підпис сторонньої людини; дії контролера Сакович Е.А. є порушенням, тому що вона повинна була скласти акт тільки в присутності представника підприємства, це підтвердила опитана в судовому засіданні працівник позивача; з актом відповідач не був ознайомлений і про його існування до одержання відповіді на лист не знав; перевірка в липні 2004 року не підтвердила дані раніше складеного акта, тому що актом №2028-2 від 14 липня 2004 року порушень встановлено не було, номера пломб залишалися попередніми; акт про усунення порушень наданий не був; позивач не надав жодного доказу, що могло б підтвердити наявність порушення пломби; в акті №2028-2 від 14 червня 2004 року є виправлення дати, а саме місяця; індекс інфляції і три відсотки річних були розраховані з урахуванням усіх платежів, що були нараховані за цей період. але суд не звернув уваги; всі інші платежі здійснені вчасно.
Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" м.Маріуполь Донецької області просить рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2007р. по справі №35/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Панацея" м.Маріуполь без задоволення, оскільки 14 червня 2004р. контролером позивача при знятті показань водолічильника на об'єкті по вул.Казанцева,17 було зафіксовано порушення пломби на обвідній лінії; акт нарахування №2028 від 14.06.2004р. складено в присутності фармацевта Рева М.В.; 30 червня директор відповідача отримав рахунок №2028 за період червень 2004р. на суму 5578,94грн. Згідно з п. 3.2. Договору №2028 від 29.11.2001р., п.4.7. Договору № 2028 від 04.01.2005р. Абонент за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок Постачальника у термін до п'яти календарних днів із моменту отримання рахунку в повному обсязі; в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що представник підприємства не підписував акт перевірки, а на місці підпису стоїть підпис сторонньої людини та про наявність акту відповідач не знав; листом №115 від 21.11.2005р. відповідач підтверджує, що фармацевт Рева М.В. на той час була їх працівником; посилання на те, що акт не підписувався представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Панацея" м.Маріуполь Донецької області є безпідставним.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України «Про судоустрій» та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 14 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Між позивачем та відповідачем були укладені договори №2028 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2002 рік від 29.11.2001р., №2028 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2005 рік від 04.01.2005р., згідно з якими Постачальник зобов'язується подавати питну воду до об'єктів Абонента та приймати стоки (а.с.8, 9).
Пунктами 3.2., 4.7. Договорів передбачено, що Абонент (відповідач) за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок Постачальника (позивача) в п'ятиденний термін із моменту отримання рахунку в повному обсязі.
Частина 1 пункту 12.15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України передбачає, що представник Водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.06.04р. контролером позивача в присутності фармацевта Рева М.В, який є працівником відповідача (лист №115 від 21.11.2005р.) був складений акт №2028-2, яким встановлено, що була зірвана пломба (порушена) на обвідної. Нарахування проводились за діаметром водопровідного вводу.
Відповідно до п.12.15 Правил оформлений акт є обов'язковим для виконання і є підставою для розрахунків згідно п.9.6 Правил.
Пункт 9.6 Правил передбачає, що при виявленні представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води по день її ліквідації. Якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць.
Наявність витоку оформлюється актом відповідно до п. 12.15 цих Правил.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем був виставлений рахунок №2028, факт отримання якого відповідач не заперечує. В наслідок несвоєчасної оплати за актом №2028-2 від 14.06.04р. з боку відповідача виник борг у сумі 5080,42грн.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.33 ГПК України відповідач не надав доказів оплати боргу в сумі 5080грн.42коп.
Тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Пунктом 4.6, 5.7 договору №2028 передбачена оплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України у разі прострочки оплати від суми заборгованості за кожну прострочену добу.
Стаття 625 Цивільного Кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не надав доказів оплати боргу, суд першої інстанції обгурунтовано задовольнив позовні вимоги в сумі 27грн.40коп. (пеня); 701грн.38коп. (3% річних); 1684грн.70коп. (інфляція).
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2007 року по справі №35/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Панацея" м.Маріуполь Донецької області без задоволення.
Головуючий Н.В. Акулова
Судді: Т.Д. Геза
О.М. Дзюба
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС