донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.06.2007 р. справа №20/313
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Мирошниченка С.В.
суддів
М'ясищева А.М. , Скакуна О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
Манукян Р.Я.-за довір.,
від відповідача:
Борозенцев С.В.-за довір.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
28.03.2007 року
по справі
№20/313
за позовом
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації м.Слов'янськ Донецька область
до
Відкритого акціонерного товариства "Словважмаш" м.Слов'янськ Донецькаобласть
про
стягнення 144366 грн. 13 коп
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" м.Донецьк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2007р. по справі №20/313.
Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Донець О.Є.) у задоволенні позову відмовив.
Позивач наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону та не відповідає фактичним обставинам справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:
Відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов"янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ "Донецькоблгаз" м.Слов"янськ звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Словважмаш" м.Слов»янськ про стягнення 144366,13 грн., з яких 142498,44 грн. -сума основного боргу, 652,62 грн. -сума інфляції, 3% річних в сумі 1215,07 грн. за договором № 09-22/1 (2006)-Пр від 31.12.05 р. на постачання природного газу.
Під час розгляду справи господарським судом позивач уточнив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з постачання природного газу в розмірі 106442,53 грн., 652,62 грн. -суму інфляції, 1215,07 грн. -суму 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на вищезазначений договір з протоколом розбіжностей та додатковими угодами, розрахунки позовних вимог, акти прийому-передачі природного газу, акти-рахунки, контракт № 14/935-1/04 від 29.07.04р., податкові накладні, договір № 06-05-2034 від 30.12.05р., постанови НКРЕ України, лист НАК «Нафтогаз України» від 15.03.06 р. № 31/17-3337, акти коригування.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на необгрунтованість позовних вимог.
31.12.2005р. між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов"янського управління по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" та відкритим акціонерним товариством "Словважмаш" був укладений договір №09-22/1 (2006)-Пр на постачання природного газу. Відповідно до договору позивач передає, а відповідач -зобов"язується прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору.
З боку відповідача договір підписано з приміткою "З протоколом розбіжностей".
Протоколом розбіжностей №1 визначені редакції сторін щодо пунктів 2.1, 5.1 договору.
Сторони надали суду письмові пояснення, у яких зазначили, що позивачем були прийняті пропозиції відповідача щодо спірних умов договору, при виконанні договору сторони керувались цими умовами, укладали додаткові угоди до договору.
Зазначений Договір був об»єктом дослідження господарського суду Донецької області, Донецького апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду при розгляді справи № 17/111пд за позовом ВАТ "Донецькоблгаз" до ВАТ "Словважмаш" про внесення змін до договору в частині умов про нарахування податку на додану вартість на вартість природного газу, що постачається за договором. Висновків про те, що договор є неукладеним процесуальні документи по зазначеній справі не містять.
Договір та додаткові угоди до нього не містять умови про нарахування на вартість природного газу, що постачається за договором, ПДВ та обов"язку Покупця сплачувати Постачальнику ПДВ додатково до ціни газу.
Листом НАК "Нафтогаз України" від 15.03.06 р. № 31/17337 позивач був повідомлений про те, що з 01.01.06р. імпортований природний газ НАК "Нафтогаз України" отримує на підставі зовнішньоекономічних контрактів, які укладені не на виконання міжнародних договорів.
У даному листі зазначено, що за даних обставин НАК "Нафтогаз України" не має підстав застосовувати нульову ставку ПДВ при реалізації природного газу ДК "Газ України", і відповідно ДК "Газ України" не має підстав застосовувати нульову ставку ПДВ при подальшій реалізації отриманого від НАК "Нафтогаз України" природного газу споживачам незалежно від їх статусу платника податку на додану вартість.
Позивач звертався до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Словважмаш" про внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди від 15.03.06р., якою встановлюється нова ціна на природний газ з урахуванням ставки ПДВ у розмірі 20%.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.06р. у задоволенні позову було відмовлено в зв"язку з недоведеністю підстав для змін умов договору. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.06р. зазначене рішення було скасовано, позов було задоволено частково, п.4.1. договору доповнено реченням "Податок на додану вартість визначається відповідно до чинного законодавства".
За даних обставин позивач звернувся до господарського суду Донецької області із даним позовом про стягнення з відповідача 106442,53грн.-суми заборгованості за надані послуги з постачання природного газу, 652,62грн.-суми інфляції, 3 % в сумі 1215,07грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на необгрунтованість позовних вимог та представивши суду копії процесуальних документів господарських судів по справі №17/111пд.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.07р. по справі № 17/111пд було задоволено касаційну скаргу ВАТ "Словважмаш", постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.06р. було скасовано, рішення господарського суду Донецької області від 13.06.06р. -залишено без змін.
В постанові від 30.01.07р. Вищий господарський суд України зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для зобов"язання відповідача укласти спірну додаткову угоду стосовно застосування ставки ПДВ у розмірі 20%, однак скасовуючи рішення місцевого суду суд апеляційної інстанції не мав правових підстав для виходу за межі позовних вимог, часткового задоволення позову та внесення в текст Договору інших, ніж просив позивач, умов.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За своєю правовою природою укладений сторонами договор є договором поставки.
Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов"язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов"язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов"язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Отже, істотною умовою договору поставки, крім інших, є ціна.
Пунктом 4.1 Договору, умовами додаткових угод до нього не передбачено застосування до ціни природного газу, що постачається позивачем відповідачеві, ставки ПДВ в розмірі 20%.
Крім того, у додатковій угоді №б/н від 01.01.2006р. до договору на постачання природного газу №09-22/1 (2006)-Пр від 31.12.2005р. чітко визначена ціна газу в тому числі ПДВ 20% - 449,81грн. за 1000 куб.м. (а.с.126 т.1)
Таким чином, відсутній обов"язок відповідача сплачувати на користь позивача зазначений ПДВ додатково до ціни природного газу, визначеної сторонами.
За даних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної вимоги, додаткові вимоги щодо стягнення з відповідача сум інфляції та 3% річних також не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку, яким у задоволенні позову відмовив.
Керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2007р. по справі №20/313 залишити без змін.
Головуючий С.В. Мирошниченко
Судді: А.М. М'ясищев
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1 у справу
1 ДАГС
1.госп.суду