печерський районний суд міста києва
Справа № 757/69186/17-к
28 листопада 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі особи, що звернулася із скаргою, представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого слідчої групи, якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 11.12.2015, що полягають у нездійсненні процесуальних дій, передбачених статтею 220 Кримінального процесуального кодексу України, та про зобов'язання вчинити дії,-
17.11.2017 до суду надійшла скарга представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , яка передана слідчому судді ОСОБА_1 20.11.2017, на бездіяльність старшого слідчого слідчої групи, якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 11.12.2015, що полягають у нездійсненні процесуальних дій, передбачених статтею 220 Кримінального процесуального кодексу України, та про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування скарги захисник посилається на те, що Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 КК України. Захисник звернувся до слідчого з клопотанням від 07.11.2017 № 0711/17-3 про надання на ознайомлення матеріалів, а саме оригіналів або копій документів щодо приватного підприємства «ЕЛЕГОР», які були вилучені слідчим, прокурором в управлінні планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, звітності, внутрішнього контролю та аудиту Генеральної прокуратури України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2017 № 757/55385/17-к. Разом з тим, листом за підписом слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з підстав того, ОСОБА_4 не є стороною кримінального провадження, у зв'язку з чим не вправі заявляти відповідні клопотання в порядку ст. 221 КПК України.
Особа, що звернулася зі скаргою - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав скаргу та просив задовольнити вимоги з підстав наведених у ній.
Прокурор ОСОБА_5 щодо вимог скарги заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.
Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, заслухавши обґрунтування особи, що звернулася зі скаргою та заперечення прокурора, слідчий суддя приходить до наступного.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Зокрема, такий строк визначений ст.220 КПК України, відповідно до якої, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин ? надсилається їй.
Судовим розглядом встановлено, що Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 30.04.2017 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України при здійсненні у 2013 році ремонтних робіт адміністративних приміщень Генеральної прокуратури України.
07.11.2017 представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 старшому слідчої групи, котрою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734, заявлено письмове клопотання від 07.11.2017 № 0711/17-3 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а саме оригіналами або копіями документів щодо приватного підприємства «ЕЛЕГОР», які були вилучені слідчим, прокурором в управлінні планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, звітності, внутрішнього контролю та аудиту Генеральної прокуратури України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2017 № 757/55385/17-к.
Листом № 23/1/2-29167-16 від 13.11.2017 за підписом слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 повідомлено ОСОБА_4 , що він не є стороною захисту у кримінальному провадженні № 42015000000002734, а відтак підстави для надання матеріалів досудового розслідування відсутні та відповідно заявлене клопотання не підлягає вирішенню в порядку ст. 220 КПК України.
Так, з аналізу статті 220 КПК України вбачається, що з клопотанням до слідчого/прокурора про виконання будь-яких процесуальних дій має право звернутися визначено коло осіб, а саме: сторона захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
При дослідженні матеріалів скарги, слідчим суддею встановлено, що згідно витягу кримінального провадження № 42015000000002734, стороною обвинувачення не визначено процесуальний статус ОСОБА_3 , разом з тим з фабули даного витягу, окрім іншого вбачається, що в рамках даного кримінального провадження розслідуються обставини за фактом заволодіння Генеральним прокурором України ОСОБА_3 за попередньою змовою з іншими особами протягом 2010-2014 років бюджетним коштами в особливо великих розмірах, призначеними на поточний ремонт будівель та будівництво нової будівлі Генеральної прокуратури України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.
Проте нормами кримінального процесуального законодавства не врегульовано питання щодо процесуального статусу особи відносно якої здійснюється досудове розслідування, її права та обов'язки.
Порядок кримінального провадження на території України, відповідно до ст. 1 КПК України, визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини визначає «кримінальне обвинувачення» як «офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння», при цьому, «в деяких випадках це може робитися у формі інших заходів, здійснення яких несе в собі таке твердження і, по суті, так само впливає на становище підозрюваного» (рішення у справі «Екле проти Німеччини»).
Європейським судом з прав людини як висунення обвинувачення визнаються, зокрема, такі обставини: арешт особи (рішення у справі «Вемхофф проти Німеччини»), офіційне повідомлення про намір здійснення стосовно особи кримінального переслідування (рішення у справі «Ноймайстер проти Австрії»), початок досудового слідства проти конкретної особи чи арешт банківських рахунків конкретної особи (рішення у справі «Рінґайзен проти Австрії»). Гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, користується особа, викликана як свідок у кримінальній справі, але фактично підозрювана у вчиненні злочину (зокрема, їй були поставлені запитання під час допиту, які можуть бути використані проти неї як обвинувальні) (рішення у справі «Сервес проти Франції»). Європейським судом з прав людини поняття «кримінальне обвинувачення» пов'язане із вчиненням різноманітних процесуальних дій, передбачених національним законодавством, від початку досудового розслідування і до ухвалення судового рішення.
Отже, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що обвинуваченим (підозрюваним) у вчиненні кримінального правопорушення є особа, відносно якої фактично розпочато досудове слідство, з моменту офіційного доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння.
Статтею 42 КПК України розкрито термін «підозрюваний», а саме це особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення зазначеного Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 вказаного Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України однією із засад кримінального провадження є верховенство права.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Системний аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальному статусу підозрюваного притаманні такі ж ознаки і риси, що і й обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, з огляду на ст. 9 КПК України та практику Європейського суду з прав людини особа, відносно якої розпочате досудове розслідування за фактом вчинення цією особою конкретного кримінального правопорушення, повинна мати процесуальні права підозрюваного.
Згідно зі ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
З урахуванням наведеного, необхідності збирання стороною обвинувачення в кримінальному провадженні № 42015000000002734 доказів, що мають значення для підозри у вчиненні кримінального правопорушення та її спростування стороною захисту, письмове повідомлення про яке винесено ОСОБА_3 , у розумінні практики Європейського суду з прав людини, ОСОБА_3 є особою, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а отже, має права підозрюваного, передбачені ст. 42 КПК України, в тому числі, право мати захисника та право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має, зокрема, право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд. З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення скарги в частині зобов'язання слідчого/прокурора у кримінальному провадженні № 42015000000002734, розглянути відповідно до положень ст. 220 КПК України клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 від 07.11.2017 року про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 42015000000002734.
Разом з тим, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак скарга адвоката ОСОБА_4 в частині вимог щодо зобов'язання сторони обвинувачення вчинити дії визначені у поданому клопотанні від 07.11.2017, а саме надати адвокату на ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 42015000000002734, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.
За встановлених обставин та наведених норм законодавства слідчий суддя приходить до переконання про часткове задоволення скарги адвоката ОСОБА_4 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 7, 8, 9, 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого слідчої групи, якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 11.12.2015, що полягають у нездійсненні процесуальних дій, передбачених статтею 220 Кримінального процесуального кодексу України, та про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого слідчої групи, якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 11.12.2015, розглянути у відповідності до положень статті 220 Кримінального процесуального кодексу України клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 від 07.11.2017 № 0711/17-3.
Відмовити у задоволенні решти вимог скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1