печерський районний суд міста києва
Справа № 757/69492/17-к
21 листопада 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваного у кримінальному провадженні № 12017100010221 від 19.11.2017 ОСОБА_3 ,-
21.11.2017 Прокурор військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні військової прокуратури Київського гарнізону знаходяться матеріали кримінального провадження № 12017100010221 від 19.11.2017, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, 18.11.2017, приблизно о 23.40 годин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходячись неподалік станції метрополітену «Святошино», що за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 100, з метою відкритого викрадення чужого майна, домовився із своїм співслужбовцем строкової служби ОСОБА_6 тим самим вступили між собою в попередню злочинну змову.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадене майна, ОСОБА_3 , спільно із ОСОБА_6 помітивши раніше невідомого їм неповнолітнього громадянина ОСОБА_7 , який в цей час проходив біля вказаного вище місця вирішили відкрито викрасти його майно.
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 підійшли до нічого не підозрюю чого про їх дійсні наміри ОСОБА_8 , та погрожуючи застосуванням до останнього фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, стали вимагати передати їм грошові кошти та цінні речі. Сприймаючи погрози ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , як реальність ОСОБА_8 передав останнім срібний ланцюжок, вартістю 400 гривень.
Відкрито викравши майно ОСОБА_8 , військовослужбовці ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з місця вчинення злочину втекли, однак згодом були затримані працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились в відкритому викраденні чужого майна, поєднаними із погрозою застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
19.11.2017 слідчим військової прокуратури Київського гарнізону повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 186 КК України.
Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 20.11.2017 о 19-15 год.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.
Прокурор вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під домашнім арештом, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання не заперечували, при цьому захисник вказала на необґрунтованість вказаних ризиків.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
ОСОБА_3 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились в відкритому викраденні чужого майна, поєднаними із погрозою застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення, слідчим суддею встановлено, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних та при цьому враховує позицію сторони захисту, яка не заперечувала щодо задоволення клопотання.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 , характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони захисту щодо згоди із вимогами клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а відтак, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про доцільність задоволення даного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати територію військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12017100010221 від 19.11.2017, а саме до 19.01.2018 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або до процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні за кожною вимогою;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_3 для виконання органу Національної поліції за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1