28.11.2017 Справа № 756/11450/13-ц
Справа пр. №6/756/476/17
ун. №756/11450/13-ц
28 листопада 2017 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.
за участю секретаря судового засідання - Приходько І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Поліщук Віти Віталіївни про примусове проникнення до житла, -
Головний державний виконавець Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Поліщук В.В. звернулася до суду з поданням, погодженим з начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про примусове проникнення до житлового приміщення, що належить боржнику, мотивуючи його тим, що Оболонським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснюється виконавче провадження №41296347.
Як стверджувала суб'єкт подання, боржник не вчиняє жодних дій, спрямованих на добровільне виконання рішення суду.
У поданні зазначено, що 13 червня 2017 року та 18 липня 2017 року головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Поліщук В.В. було здійснено виходи за адресою: АДРЕСА_1, для проведення опису квартири, що належить на праві власності боржнику, однак до квартири потрапити не вдалось.
З цих підстав, керуючись нормами п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 376 ЦПК України, головний державний виконавець Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Поліщук В.В. просила суд дозволити їй здійснити примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 для здійснення її опису та накладення арешту на неї.
У судовому засіданні державний виконавець подання підтримала, просила суд його задовольнити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 ЦПК України боржник та стягувач у судове засідання не викликались.
Суд, вислухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи та оригінали матеріалів виконавчого провадження, надані в судовому засіданні державним виконавцем, встановив такі обставини.
З матеріалів оглянутого судом виконавчого провадження вбачається, що 20 грудня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Грищенком В.О. відкрито виконавче провадження №41296347 з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва у цивільній справі №2/756/4315/13, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у сумі 11500,00 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на 10 жовтня 2013 року становить 91919,50 грн.
П. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 376 ЦПК України державному виконавцеві надано право звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
У своєму поданні державний виконавець зазначила, що ОСОБА_3 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1.
Крім того, у поданні вказано, що 13 червня 2017 року та 18 липня 2017 року головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Поліщук В.В. було здійснено виходи за адресою: АДРЕСА_1, для проведення опису квартири, що належить на праві власності боржнику, однак до квартири потрапити не вдалось, про що складено відповідні акти. Натомість всупереч зазначеному до матеріалів подання долучено копії актів державного виконавця від 05 вересня 2017 року та 06 жовтня 2017 року, згідно з якими головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Поліщук В.В. було здійснено виходи за адресою: АДРЕСА_1, для проведення опису та накладення арешту на квартиру.
За положеннями ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні у справі "Спорронг і Лоннрот проти Швеції" Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ або Суд) визначено основні вимоги стосовно застосування ст. 1 Протоколу 1 щодо захисту права власності (Sporrong and Lonnroth c.Suede of 23 September 1982, Series A, № 52, paragraph 61). Як встановив Суд, положення ст. 1 Протоколу № 1 передбачають такі правила захисту права власності: перша норма, виражена в першому реченні першого абзацу, має загальний характер і встановлює принцип безперешкодного користування майном, друга норма, зафіксована в другому реченні того ж абзацу, регулює випадки позбавлення власності, встановлюючи певні умови, у третій нормі, що зафіксована в другому абзаці, за державами-учасницями визнається право контролю над володінням власністю відповідно до загальних інтересів та право на запровадження законів, необхідних для цього.
Водночас права в сфері користування власністю не можуть бути абсолютними, а тому можуть бути обмежені державою.
Під втручанням у право на мирне володіння майном слід розуміти будь-які дії з боку держави, спрямовані на позбавлення, обмеження чи звуження прав особи на володіння, користування чи розпорядження майном у межах, закріплених Конвенцією.
Намір державного виконавця здійснити примусове проникнення до нерухомого майна, яке належить боржнику у виконавчому провадженні, з метою проведення опису й арешту майна для його подальшої примусової реалізації задля погашення боргу, слід вважати втручанням держави у право особи на мирне володіння майном.
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного і допустимого втручання , сумісного з гарантіями ст. 1 Протоколу 1, а саме: чи є такий захід законним; чи переслідує втручання в право власності "легітимну мету", тобто вчинене в інтересах суспільства; чи дотримано "справедливий баланс" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
За приписами ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" документи виконавчого провадження надсилаються сторонам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
У матеріалах виконавчого провадження відсутні належні та допустимі докази про отримання боржником ОСОБА_3 вимог державного виконавця, у яких зазначено про намір державного виконавця 13 червня 2017 року та 18 липня 2017 року здійснити примусове проникнення до нерухомого майна для проведення опису й арешту квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 Крім цього, до подання не долучено належних та допустимих доказів про отримання боржником ОСОБА_3 вимог державного виконавця, у яких зазначено про намір державного виконавця 05 вересня 2017 року та 06 жовтня 2017 року здійснити примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1
Аналізуючи наведені обставини, суд не вважає, що у цьому випадку втручання держави у право особи на мирне володіння майном буде законним, а отже і сумісним з гарантіями ст. 1 Протоколу 1, позаяк державним виконавцем не дотримано законодавчо визначеної процедури підготовки та проведення виконавчої дії - опису й арешту майна боржника (оповіщення боржника про намір здійснити опис та арешт майна).
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для надання дозволу державному виконавцеві на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_3
Таким чином, відповідно ст. ст. 18, 28 Закону України "Про виконавче провадження" та, керуючись ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні подання головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Поліщук Віти Віталіївни про примусове проникнення до житла - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які не брали участь у справі, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя Т.В. Андрейчук