Справа № 755/13702/17
"28" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В судове засідання позивач не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена за допомогою судової повістки, направленої рекомендованим листом.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
В судове засідання 30.10.2017 року позивач не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена за допомогою судового виклику, направленого рекомендованим листом, отриманого 29.09.2017 року. Судовий розгляд перенесено на 28.11.2017 року, викликано сторін по справі.
В судове засідання 28.11.2017 року позивач повторно не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася за допомогою судової повістки, направленої рекомендованим листом, отриманої 07.11.2017 року. Заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.
Встановлено, що дана справа перебуває в провадженні суду з 20.09.2017 року. За даний час судовий розгляд по суті спору не розпочинався.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 27 ЦПК України вказано права і обов'язки для осіб, які беруть участь у справі. Дана норма передбачає, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В матеріалах справи містяться відомості щодо виклику сторони позивача на усі судові засідання. Заяв про розгляд справи без присутності позивача до суду не надходило.
Відповідно до статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Системний аналіз п. 3 частини першої ст. 207 ЦПК України та положень ст. 169 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, норми чинного законодавства України, та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 8, 11, 27, 169, 207, 293, 294 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: