Справа № 755/17740/17
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
"27" листопада 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,-
позивач звернувся до суду з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування подання на призначення, визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконною додаткову угоду до контракту, визнання незаконним подання щодо продовження контракту, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.
27 листопада 2017 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі в частині вимог за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування подання на призначення, визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконною додаткову угоду до контракту, визнання незаконним подання щодо продовження контракту.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України.
Згідно з вимогами ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Як роз'яснення у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Як вбачається з наказу № 151-к від 16 червня 2015 року позивача звільнено із посади начальника відділу постачання Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», у зв'язку із скороченням чисельності і штату працівників. Як зазначено в позовній заяві з наказом позивач був ознайомлений 16 червня 2015 року.
До суду з позовом позивач звернувся 10 листопада 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно статті 234 Кодексу законів про працю України у разі пропуску з поважних причин строків, встановлених ст. 233 цього Кодексу суд може поновити ці строки.
Тому в позовній заяві необхідно вказати, чим підтверджується поважність причини пропуску строку звернення до суду. У разі необхідності звернутися із вимогами про поновлення строку звернення до суду.
У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, зазначаючи підстави для залишення позову без руху, встановлює строк для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121, ст. 208 - 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Арапіна