Справа № 755/5566/17
1кп/755/560/17
"28" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040002022 від 15.02.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, має на вихованні малолітнього сина - ОСОБА_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 14.02.2017 приблизно о 18 год. 10 хв., перебуваючи біля будинку по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , побачив на землі металевий кастет. Після чого, ОСОБА_4 підняв із землі даний кастет та вирішив залишити його собі з метою подальшого незаконного носіння без передбаченого законом дозволу. В подальшому ОСОБА_4 помістив вказаний кастет до правої кишені джинсів, в які він був одягнений та незаконно носив при собі, без передбаченого законом дозволу.
Так, 14.02.2017 приблизно о 18 год. 40 хв., працівниками полку особливого призначення ГУ Національної поліції в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Бойченка, 16 було виявлено ОСОБА_4 , у якого того ж дня в період часу з 19 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв., під час проведення огляду місця події в присутності понятих, в правій кишені джинсів, в які був одягнений останній, було виявлено та вилучено металевий кастет, який він незаконно носив при собі, без передбачено законом дозволу.
Згідно висновку експерта № 23 від 22.02.2017: "наданий на дослідження предмет, схожий а кастет, вилучений під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Бойченка, 16 з правої кишені джинсів ОСОБА_4 , являється холодною зброєю; наданий на дослідження кастет, вилучений під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Бойченка, 16 з правої кишені джинсів ОСОБА_4 , виготовлений по типу кастету ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом".
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся у вчиненому.
Крім повного визнання своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, ОСОБА_4 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших, як-то: висновок експерта з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.
Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за обставин, встановлених судом.
Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 263 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне носіння кастету, без передбаченого закон дозволу.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає прийнятні соціальні зв'язки, невстановленість судом наявності зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (невстановленість зловживання алкогольними напоями, наявність на утриманні членів родини які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім); ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 263 КК України, у виді штрафу.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Також, розглядаючи клопотання ОСОБА_4 про застосування до нього амністії згідно Закону України "Про амністію у 2016 році" (надалі - Закон), Закону України "Про застосування амністії", суд вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Статтею 86 КК України регламентовано, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Статтею 1 Закону, визначено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: ... в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
У цій ситуації, ОСОБА_4 за цим вироком визнано винуватим за ч. 2 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 даного Кодексу, є злочином середньої тяжкості.
ОСОБА_4 не позбавлений батьківських прав та на день набрання чинності цим Законом має сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому не виповнилося 18 років.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Відповідно до положень ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в України» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
На підставі ст. 86 КК України, ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в України», п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за цим вироком у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п'ятдесят).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за проведення експертизи у сумі 703 гривні 68 копійки (висновок № 23 від 22.02.2017).
Речові докази у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040002022 від 15.02.2017- знищити.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
С у д д я : ОСОБА_1