Справа № 755/11606/16-ц
"08" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Астахової О.О.,
при секретарі: Наумовій О.С.,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві судове засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, поданого в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку житлового будинку,
Представник позивача звернувся до суду із позовом в якому, з урахуванням останньої заяви про зміну позовних вимог, просить припинити право ОСОБА_3 на 3/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом виплати їй позивачем компенсації вартості вказаної частки будинку у розмірі 90897,00 грн. Визнати право власності ОСОБА_1 на 3/25 частини житлового будинку АДРЕСА_2 та стягнути понесені судові витрати з відповідача на його користь.
Мотивуючи вимоги тим, що позивач є власником 22/25 частки житлового будинку АДРЕСА_3 який складається з одноповерхового цегляного, критого шифером будинку, житловою площею 51,90 кв.м., а також із господарських та побутових споруд: сараїв, погребу, літньої кухні, вбиральні, на підставі договору дарування 19/25 часток жилого будинку від 19.02.2013 року та договору дарування 3/25 часток жилого будинку від 14.06.2013 року.
ОСОБА_4 до 12.03.1994 року була власником 3/25 частин житлового будинку АДРЕСА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 10.11.1989 року. Однак, 12.03.1994 року ОСОБА_4 здійснила продаж належної їй частини будинку громадянину ОСОБА_5. У подальшому, 11.04.1996 року ОСОБА_3 отримала в дар дану частку вказаного житлового будинку.
Проте, відповідач в будинку не проживає, жодного разу не з»являлась та не приймає участі в утриманні належних їй 3/25 частин вказаного будинку, що призводить до його руйнування.
Більше того, відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження домоволодіння по вулиці АДРЕСА_9 є незначною і не може бути виділена в натурі.
Спірний житловий будинок неможливо поділити без втрати його цільового призначення, неможливо встановити порядок користування даним житловим будинком між співвласниками, оскільки частка відповідача є незначною.
Також неможливе і спільне користування сторонами належним їм на праві спільної часткової власності майном, оскільки не убачається можливим використання такого житлового будинку фактично двома окремими родинами.
Відповідно до Висновку експерта № 4/13-Д будівельно-технічного дослідження від 07 травня 2013 року вартість 3/25 частини житлового будинку АДРЕСА_5 складає 90 897,00 грн.
Враховуючи, що відповідач за вказаною адресою не проживає, ніколи не з'являлася, то досудове врегулювання спору виявилось неможливим, що змушує позивача звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 листопада 2016 року замінено відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача ОСОБА_5.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року замінено відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_3
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд вимоги задовольнити, виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява. Проти ухвалення заочного рішення суду не заперечували.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явилась, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, за зареєстрованим у встановленому законом порядку, місцем проживання.Про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло, процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористалась. Із заявами про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталась.
Згідно із ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 224, 225 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування 19/25 часток жилого будинку, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, посвідченого 19 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. за реєстровим №203, ОСОБА_8 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 19/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 а позивач прийняв цей дар (а.с. 43-44).
Згідно із договором дарування від 14 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстрованого в реєстрі за №2018, ОСОБА_10 передала а ОСОБА_1 прийняв безоплатно у власність 3/25 частки житлового будинку АДРЕСА_1 що також підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 45-46).
Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 12 березня 1994 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно від 19.03.1994 року, записаного в реєстрі № 5793, останній придбав у власність 3/25 частки житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с. 72-73).
11 квітня 1996 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування 3/25 частки жилого будинку АДРЕСА_1 посвідчений державним нотаріусом Третьої Київської державної нотаріальної контори Євтушенко І.Б., відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала у дар спірні 3/25 частки вказаного жилого будинку (а.с. 109).
Як убачається із інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно від 30 листопада 2016 року №2381, житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстровано за: ОСОБА_10 - 3/25 частини, ОСОБА_8 - 19/25 частини та ОСОБА_3 - 3/25 частини (а.с. 82).
Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1878 від 11.02.2011 року з 01.01.2013 року державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснюють територіальні органи державної реєстрації прав Міністерства юстиції України і державні та приватні нотаріуси.
Таким чином, з 01.01.2013 року Київське міське бюро технічної інвентаризації позбавлено доступу до реєстру.
За таких обставин, у інформаційній довідці БТІ від 30 листопада 2016 року відсутні відомості зміни власника 3/25 частини будинку АДРЕСА_5, в м. Києві з ОСОБА_10 на позивача та відомості зміни власника 19/25 частини будинку з ОСОБА_8 на ОСОБА_1
Реєстрація спірних 3/25 частин будинку АДРЕСА_5, в м. Києві у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не здійснювалась. А тому, суд приймає до уваги відомості, які містяться у інформаційні довідці КМБТІ щодо належності відповідачу ОСОБА_3 на праві власності спірних 3/25 частини будинку, оскільки таке право власності було зареєстровано відповідачем у встановленому на той час законом порядку.
Таким чином, сторони являються співвласниками будинку АДРЕСА_5, в м. Києві і позивачу ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 22/25 (19/25 +3/25) частини житлового будинку, а відповідачу ОСОБА_3 - 3/25 частини вказаного будинку.
Позивач зазначає, що він проживає у АДРЕСА_6 з моменту набуття у власність 19/25 частин та жодного разу відповідач не з»являлась, витрат на утримання будинку не несе. Дані обставини також підтвердили і допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які проживають по сусідству.
Позивач вказує, що спільне проживання в будинку неможливе, крім того, частка відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, у зв'язку із чим позивач просить суд припинити право власності відповідача на 3/25 частин спірного будинку та визнати за ним право власності на 3/25 частини будинку АДРЕСА_5, в м. Києві, шляхом виплати компенсації у розмірі 90 897,00 гривень.
Відповідно до висновку експерта №4/13-Д будівельно-технічного дослідження, складеного 07 травня 2013 року Центром судових досліджень «Експерттранссервіс», станом на 07 травня 2013 року ринкова вартість 3/25 частини домоволодіння АДРЕСА_5, в м. Києв, у тому числі вартість 3/25 частин земельної ділянки та земельних поліпшень складає 90 897,00 грн. (а.с. 12-42).
Виділити спірні 3/25 частини в будинку по АДРЕСА_7 в окрему кімнату, не представляється за можливе, через меншу частку співвласника за потрібну в одиницях площі згідно вимог нормативної документації (на 12,52 кв.м. менша за мінімально необхідну площу для влаштування однокімнатної квартири) та неможливість виконати вимогу пунктів 2.22, 2.24, 2.26, 2.30 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (а.с. 12-42).
Розподіл житлового будинку по АДРЕСА_7 у відповідності до ідеальних часток не вбачається можливим. (а.с. 12-42).
За даними технічного паспорту, будинок АДРЕСА_8 являється одноповерховим цегляним, критим шифером приміщенням, житловою площею 51,90 кв.м., загальною площею 65,1 кв.м. та складається із житлових кімнат площею: 14,2 кв. м., 13,9 кв. м., 11,9 кв. м., та 11,9 кв.м.; тамбура - 2,9 кв.м.; веранди - 5,2 кв.м.; кухні - 5,2 кв.м. Також на земельній ділянці розміщені господарські та побутові споруди: прибудови, тамбур, оглядова яма гаражна, гараж, убиральня, хвіртка, огорожа, вимощення, колонка питна, що підтверджується копією технічного паспорту на будинок (а.с. 6-10).
З розрахунку сумарної площі жилих приміщень, реальна частка майна відповідача ОСОБА_3 становить 6,22 кв.м. (51,9 кв.м. х 3/25 частини). В той же час площа найменшої кімнати, складає 11,9 кв. м.
Отже, виділити в натурі частку відповідача неможливо як технічно, так і виходячи з розміру частки, яка є незначною. Поділити кожну з житлових кімнат неможливо без втрати її цільового призначення - власне житлова кімната.
Позивачем на депозитний рахунок суду внесено суму грошової компенсації вартості 3/25 часток будинку, відповідно до висновку експерта №4/13-Д будівельно-технічного дослідження, складеного 07 травня 2013 року Центром судових досліджень «Експерттранссервіс», у розмірі 90 897,00 гривень, що підтверджується даними квитанції №17983410 від 17.07.2017 року (а.с. 144).
Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Враховуючи, що частка ОСОБА_3 у спільному майні із позивачем є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, а припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, оскільки остання з моменту набуття у власність 3/25 частини будинку - 11.04.1996 року, ним не користується, що свідчить про відсутність потреби у користуванні житлом, як відповідачем так і членами її сім»ї, то суд приходить до висновку про можливість припинення права власності відповідача на 3/25 частини будинку АДРЕСА_2.
Наслідком припинення права власності співвласника на частину її майна є перехід права власності на майно, а тому припинивши право власності відповідача на належну їй частину спірного будинку, суд визнає за позивачем ОСОБА_1 право власності на 3/25 частини зазначеного вище будинку, а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню компенсація за частку у спільному майні в сумі 90 897,00 грн.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому їх дослідженні, приймаючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі ст. 88 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 908,97 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 57-61, 88, 208, 209, 212- 216, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 365 ЦК України суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1, поданий в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку житлового будинку - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на 3/25 частки будинку АДРЕСА_1 шляхом виплати ОСОБА_3 компенсації у розмірі 90 897 (дев'яносто тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 00 коп.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, податковий номер НОМЕР_1, право власності на 3/25 частки будинку АДРЕСА_2.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 89 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою заінтересованої особи.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заявник має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Повний текст судового рішення виготовлений 13.11.2017 року.