Номер провадження 2/754/5043/17
Справа №754/8575/17
Іменем України
15 листопада 2017 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді : Галась І.А.
за участі секретаря Кудрі А.В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання шлюбу недійсним,
Позивач звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання шлюбу недійсним.
Свої вимоги мотивує тим, що під час здійснення нотаріальних дій, нотаріусом було виявлено, що в реєстрі актів цивільного стану є два актових записи про реєстрацію шлюбу позивача та відповідача.
Зокрема, 26 листопада 1983 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №194.
18 грудня 1987 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Дніпровським відділом ЗАГС м. Києва, актовий запис №2508.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що дійсно з відповідачем було двічі зареєстровано шлюб, однак сторони вважали, що реєстрація шлюбу 18.12.1987 р. була здійснена після розірвання шлюбу, зареєстрованого 26.11.1983 р. Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №194.
Просила суд шлюб зареєстрований 26.11.1983 р. Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №194 розірвати. Оскільки, сімейне життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з несумісністю характерів, протилежними поглядами на сімейне життя. Шлюбні стосунки із відповідачем фактично припинені 20 років назад, шлюбні відносини існують лише формально. В даний час сім'я розпалась остаточно, спільних інтересів не мають.
Шлюб зареєстрований 18.12.1987 р.Дніпровським відділом ЗАГС м. Києва, актовий запис №2508 визнати недійсним.
Позивач до судового засідання не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу Деснянського районного суду м. Києва надіслала електронне повідомлення-заяву (вх. №ЕП-2399 від 24.10.2017 р. та вх. №ЕП-2432 від 27.10.2017 р.)про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.
Відповідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 26.11.1983 р. Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №194.
Крім того, згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_1 між сторонами 18.12.1987 р. зареєстровано шлюб Дніпровським відділом ЗАГС м. Києва, актовий запис №2508.
Документів на підтвердженні розірвання шлюбу, зареєстрованого 26.11.1983 р. Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №194 відсутні.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 26.11.1983 р. Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №194 підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально,сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.
Стосовно визнання шлюбу недійсним між сторонами, 18.12.1987 р. зареєстрованого Дніпровським відділом ЗАГС м. Києва, актовий запис №2508, суд приходить до наступного.
Судом було встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 18.12.1987 р. ніпровським відділом ЗАГС м. Києва, актовий запис №2508, був укладений під час перебування даних сторін в зареєстрованому шлюбі 26.11.1983 р. Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №194.
Згідно ст. 38 Сімейного Кодексу України підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.1 ст. 39 Сімейного Кодексу України недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.
Частина перша ст. 39 Сімейного Кодексу України - охоплює коло підстав недійсності шлюбу, за наявності яких шлюб є безспірно недійним, визнання його недійним у судовому порядку не вимагається і передбачена спрощена процедура анулювання запису про шлюб в органах реєстрації актів цивільного стану за заявою заінтересованої особи.
За приписами ст. 42 Сімейного Кодексу України шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований: 1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 цього Кодексу; 2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею; 3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків; 4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
Шлюб між сторонами, зареєстрований 18.12.1987 р. ніпровським відділом ЗАГС м. Києва, актовий запис №2508 є недійсним і ніяк не може вплинути на правову природу першого шлюбу, як і збереження першого шлюбу, є безумовним та беззастережним і не може залежати від бажання сторін зберегти чи анулювати той чи інший шлюб. Не має значення чи свідомо обидва із подружжя (чи один із нього) порушили вимоги законодавства, чи добросовісно помилялися.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 25, 38, 39, 56, 110, 112 Сімейного Кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання шлюбу недійсним - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 26.11.1983 р. Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №194 розірвати.
У задоволенні позову в частині визнання шлюбу недійсним міжОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрованого 18.12.1987 р. Дніпровським відділом ЗАГС м. Києва, актовий запис №2508 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: