Справа № 755/4126/17
"09" жовтня 2017 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді САВЛУК Т.В.,
при секретарі Бурячек О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, звертаючись з позовом до суду, просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість в розмірі 8250,74 грн., та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп., що є предметом спору.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки відповідач суд не повідомив, процесуальним правом надати письмові пояснення (заперечення) по суті предмету спору не скористалась.
На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено у частині першій статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України)
Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 24 грудня 2008 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та ОСОБА_2 укладено Угоду №4453/1 про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти. (а.с.4-6)
Відповідно до п. 1 Угоди, Університет відповідно до Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2000 р. №844, надає Одержувачу кредиту цільовий пільговий державний кредит для здобуття у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету за освітньо - кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та напрямом підготовки (спеціальністю) переклад іспанської мови за денною формою навчання у розмірі 10820,00 грн..
За наказом ректора Національного університету імені Тараса Шевченка за № 1941-33 від 25.07.2007 р. ОСОБА_2 був зарахований студентом 1-го курсу Інституту філології Національного університету імені Тараса Шевченка з денною формою навчання. (а.с.7)
Відповідно до п. 6.1 Угоди, Одержувач кредиту повертає використаний ним на навчання кредит у сумі 10820,00 грн. та відсотки за користування ним у сумі 324,60 грн. готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок Університету до 31 грудня кожного року 1/15 частину від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з 12 - го місяця після закінчення університету протягом 5 наступних років.
Згідно п. 3.3 Угоди Одержувач кредиту зобов'язується повернути протягом 15 років всю суму наданого університетом кредиту та три відсотки річних за користування кредитом після закінчення навчання, починаючи з дванадцятого місяця, а у разі відрахування Одержувача кредиту з Університету - починаючи з третього місяця після відрахування.
Відповідно до п. 4.2 Угоди, Університет має право стягнути в судовому порядку кредит та відсотки за користування ним з Одержувача кредиту в разі ухилення від повернення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про освіту», обов'язками вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів відповідно є: додержання законодавства, моральних, етичних норм; систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня; додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.
Як передбачено у п. 4.1 Угоди, Університет має право достроково розірвати цю Угоду та відрахувати Одержувача кредиту з Університету за невиконання ним навчального плану та в інших випадках, передбачених законами
За наказом ректора Національного авіаційного університету за № 1758-33 від 16.07.2009 р. ОСОБА_2 - студента 2 курсу Інституту філології, спеціальність «переклад», іспанська мова, відрахувати зі складу студентів за академічну неуспішність з 01.07.2009 року, конкретна форма навчання. (а.с.8)
Згідно довідки про заборгованості ОСОБА_2 за договором №4453/1 від 24.12.2008 року, складена головним бухгалтером Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ОСОБА_2 має заборгованість по оплаті за навчання за Договором від 24.12.2008 року № 4453/1 у розмірі 8250,74 грн.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Згідно положень частини першої статі 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України)
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦПК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку ухилення одержувача кредиту від повернення кредиту чи відсотків за користування ним одержувач кредиту сплачує університету пеню у розмірі подвійної кредитної ставки Національного банку України від неповернутої в строк суми.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, підставою для застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України, є доведення наступних обставин: виникнення між сторонами грошових зобов'язань та наявність прострочення виконання зобов'язання.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України, договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох, органічно поєднаних між собою, зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням та, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11.
Як підтверджується наявними у справі доказами, відповідач ОСОБА_2 порушив умови угоди про надання цілього державного кредиту для здобуття вищої освіти № 4453/1 в частині повернення кредитних коштів, при цьому, будучи обізнаним про відрахування з вищого навчального закладу, відповідач не відшкодував позивачу грошові кошти, пов'язані з наданням кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість за угодою про надання цільового державного кредиту для здобуття вищої освіти № 4453/1в розмірі 8250,74 грн., яка включає: суму основного боргу - 6492,00 грн., пеню - 355,16 грн.; 3% річних в розмірі - 1403,58 грн., яку позивач має повернути за період 2017 - 2023 роки, що підтверджується наданими позивачем розрахунками заборгованості по вищезазначеному договору, в свою чергу відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_2 про стягнення коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь Національного авіаційного університету заборгованість за Угодою про надання цілього державного кредиту для здобуття вищої освіти № 4453/1 від 24 грудня 2008 рокув розмірі 8250,74 грн.
Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.00 коп., який сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду, що підтверджується оригіналом платіжного документа.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625, 627, 628, 638, 901, 903, 906 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 10, 11, 58, 60, 88, 208, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка заборгованість за угоди про надання цілього державного кредиту для здобуття вищої освіти № 4453/1в розмірі 8250,74 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.00 коп., а всього на загальну суму 9850 (девяять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 74 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання відповідачем копії судового рішення.